Європейський Союз зробив ще один крок до посилення економічного тиску на Росію. 23 липня посли держав-членів ЄС погодили політичне рішення щодо 21-го пакета санкцій, який тепер має пройти технічне оформлення та письмову процедуру остаточного затвердження.
Найскладнішим питанням переговорів стали обмеження у сфері енергетики. Досягнутий компроміс передбачає продовження ще на 12 місяців чинної стелі цін на російську нафту без зміни її рівня, а також однорічний виняток, який дозволяє здійснювати перевалку російського скрапленого природного газу (СПГ) до третіх країн. Передбачено автоматичне продовження цього механізму, якщо держави-члени не ухвалять іншого рішення.
Переговори виявилися непростими через позицію Греції, яка наполягала на пом'якшенні обмежень щодо транспортування російського СПГ. Саме грецькі судноплавні компанії залишаються серед найбільших світових операторів цього сегмента ринку. Досягнутий компроміс дозволив зберегти єдність Євросоюзу: в обмін на енергетичні винятки Афіни підтримали весь пакет санкцій. Як раніше зазначав Дейком, дедалі складніші переговори щодо нових санкцій свідчать не про послаблення підтримки України, а про зростання ваги економічних інтересів окремих держав усередині самого ЄС.
Новий пакет є частиною ширшої стратегії Брюсселя щодо скорочення фінансових можливостей Кремля продовжувати війну. Окрім енергетичних заходів, він містить нові обмеження проти російського банківського сектору, криптовалютних сервісів, компаній, які допомагають обходити санкції, а також суден так званого «тіньового флоту», що використовується для експорту російської нафти поза міжнародними обмеженнями.
Політичне рішення має ще пройти завершальне юридичне оформлення. Після завершення технічної роботи документ буде затверджено письмовою процедурою, після чого санкції офіційно набудуть чинності.
Ухвалення 21-го пакета демонструє, що Європейський Союз зберігає здатність досягати консенсусу навіть у питаннях, де економічні інтереси окремих країн дедалі частіше вступають у суперечність із політикою санкцій. Водночас сам компроміс свідчить про нову тенденцію: кожен наступний пакет обмежень стає результатом дедалі складнішого балансу між політичною солідарністю, енергетичною безпекою та економічними інтересами держав-членів.
