Де і коли відбулися переговори?
Мирні переговори між Росією та Україною стартували у Білорусі 28 лютого 2022 року — всього через чотири дні після повномасштабного вторгнення російських військ. Згодом сторони проводили зустрічі в онлайн-форматі, а 29 березня відбулася чергова зустріч у Стамбулі. Після цього обидві сторони обмінювалися чернетками домовленостей до середини квітня, доки переговори остаточно не провалилися.
Що обговорювали на переговорах?
Згідно з проєктами документів, опублікованими The New York Times, обговорювалися такі ключові моменти:
Нейтральний статус України:
Україна була готова стати постійно нейтральною, неприєднаною до військових блоків та без'ядерною державою. Це означало б відмову від вступу до НАТО, але з можливістю приєднання до Європейського Союзу.
Гарантії безпеки:
В обмін на нейтралітет Україна мала отримати гарантії безпеки від групи країн, серед яких п'ять постійних членів Ради Безпеки ООН — Велика Британія, Китай, Росія, США та Франція.
Поважання суверенітету:
Частково погоджений проєкт передбачав, що країни-гаранти (включаючи Росію) поважатимуть незалежність і суверенітет України та утримуватимуться від загроз чи використання сили проти неї.
Доля Криму:
Чернетка документа пропонувала провести переговори протягом 10-15 років щодо статусу Криму, який Росія анексувала у 2014 році.
Ключові розбіжності, що зірвали переговори
Попри певний прогрес, переговори у 2022 році зайшли в глухий кут через кілька ключових моментів:
Вимоги щодо оборонних гарантій:
Україна хотіла, щоб країни-гаранти надавали військову допомогу у випадку нападу, включаючи "закриття повітряного простору, надання необхідного озброєння та використання військової сили для відновлення та підтримки безпеки України як нейтральної держави".
Росія наполягала, що будь-яке рішення повинно бути погоджене всіма країнами-гарантами, що фактично давало б Москві право вето.
Розмір Збройних Сил України:
Україна була готова обмежити чисельність своєї армії до 250 000 військовослужбовців, мати 800 танків і ракетні системи з максимальною дальністю у 280 км. Росія ж вимагала скоротити армію України до 85 000 осіб, 342 танків та ракет з радіусом не більше 40 км.
Мова та права російськомовного населення:
Кремль наполягав на визнанні російської мови як державної та припиненні, за його словами, "дискримінації" російськомовних громадян. Україна відкидала ці звинувачення.
Вимога "денацифікації":
Росія вимагала скасування законів України, які, на її думку, сприяють "нацифікації" та "прославлянню нацизму". Україна жорстко заперечувала ці звинувачення, називаючи їх абсурдними.
Чому переговори провалилися?
До квітня 2022 року ситуація на полі бою почала змінюватися на користь України. Українські війська відбили російські сили з-під Києва, а світ побачив докази ймовірних воєнних злочинів, що призвело до міжнародного осуду.
Західні країни почали посилювати військову допомогу Україні та запроваджувати нові санкції проти Росії. Ці фактори зробили Україну менш схильною до поступок у рамках переговорів, що фактично заблокувало подальший процес.
Чи мають значення домовленості 2022 року зараз?
У лютому 2025 року спеціальний посланник США Стів Віткофф заявив, що так звані "стамбульські протоколи" можуть стати орієнтиром для нових переговорів між сторонами. Водночас представник Кремля зауважив, що нові переговори мають враховувати не лише протоколи 2022 року, а й нинішню ситуацію, в якій Росія контролює майже п'яту частину України.
Президент України Володимир Зеленський у грудні 2024 року заявив, що жодних "стамбульських угод" не існує, були лише переговори, під час яких Україна відповіла на "ультиматум" Росії, але нічого не підписувала.
Що змінилося з 2022 року?
Початкові переговори переважно зосереджувалися на питаннях суверенітету, проте позиція Росії з того часу стала жорсткішою. У червні 2024 року Володимир Путін заявив, що Україна повинна повністю залишити чотири регіони — Донецьк, Луганськ, Запоріжжя та Херсон — які Росія оголосила своїми, хоч і не контролює їх повністю.
Зі свого боку, Україна продовжує наполягати, що ніколи не визнає законність російської окупації своїх територій. Зеленський визнав, що зараз Збройні Сили України не можуть повернути всі втрачені території, проте підкреслив, що дипломатичний шлях залишається відкритим.
