Європейська культурна дипломатія опинилася у центрі нового конфлікту через рішення організаторів Венеційської бієнале розглянути можливість відновлення роботи російського павільйону. Європейська комісія попередила, що може припинити фінансування одного з найпрестижніших мистецьких форумів світу, якщо організатори дозволять Росії повернутися до участі у виставці.
Павільйон Росії на бієнале був закритий у 2022 році після повномасштабного вторгнення Москви в Україну. Тоді більшість європейських культурних інституцій ухвалили рішення про виключення російських державних інституцій та митців із великих міжнародних подій. Ці заходи стали частиною ширшої політики ізоляції Кремля у відповідь на війну.
Венеційська бієнале, яка проводиться з травня по листопад і вважається одним із головних майданчиків сучасного мистецтва у світі, опинилася у центрі суперечки між принципом культурної відкритості та політичними реаліями війни. За попереднім аналізом редакції «Дейком», ситуація демонструє, що культура в Європі дедалі частіше стає інструментом дипломатичного впливу і частиною ширшого санкційного режиму проти Росії.
Європейська комісія заявила, що країни-члени ЄС та міжнародні організації повинні діяти відповідно до санкційної політики. У Брюсселі наголошують: надання публічної платформи особам або інституціям, які підтримували або виправдовували російську агресію проти України, суперечить принципам європейської політики безпеки.
У заяві Єврокомісії також зазначено, що у разі реалізації планів щодо повернення російського павільйону Брюссель може розглянути питання про призупинення або повне припинення грантового фінансування бієнале. Йдеться про трирічну програму підтримки кіновиробництва на суму близько двох мільйонів євро.
Хоча ця сума не є основним джерелом фінансування фестивалю, вона має символічне значення. Загалом Венеційська бієнале отримує приблизно 19 мільйонів євро державної підтримки від Італії щороку, але європейські гранти є важливим сигналом міжнародної легітимності та підтримки.
До критики можливого повернення Росії долучилися уряди понад двадцяти європейських країн. Міністри культури та закордонних справ Німеччини, Франції, Іспанії та інших держав направили спільний лист президенту Бієнале П’єтранджело Буттафуоко. У ньому вони наголосили, що присутність Росії на виставці є «неприйнятною» в умовах триваючої війни.
Сам Буттафуоко, однак, виступив із протилежною позицією. Він описав бієнале як «простір співіснування для всієї планети», який не повинен піддаватися цензурі навіть у часи міжнародних конфліктів. На його думку, культурні події мають залишатися відкритими для різних держав, незалежно від політичної ситуації.
Ця позиція не отримала однозначної підтримки навіть у самій Італії. Міністр культури країни Алессандро Джулі заявив, що уряд не погоджується з рішенням організаторів. За його словами, воно було ухвалене автономно керівництвом бієнале і не відображає офіційну позицію італійської влади.
Політичний контекст робить ситуацію ще складнішою. Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні послідовно підтримує санкційну політику ЄС щодо Росії. Водночас до 2022 року одна з партій правлячої коаліції — «Ліга» — мала досить тісні політичні контакти з партією «Єдина Росія» Володимира Путіна.
Культурні суперечки навколо російських митців в Італії виникали і раніше. Торік влада скасувала концерт поблизу Неаполя через заплановану участь російського диригента Валерія Гергієва, якого вважають близьким до Кремля. Після хвилі критики організатори відмовилися від його виступу.
Україна також активно реагує на ситуацію. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та віцепрем’єрка Тетяна Бережна закликали міжнародну мистецьку спільноту бути пильними щодо використання культури як інструменту російської пропаганди.
У своїй заяві українські дипломати наголосили, що Венеційська бієнале є однією з найавторитетніших мистецьких платформ світу. Саме тому, на їхню думку, вона не повинна перетворюватися на майданчик для «відбілювання» воєнних злочинів або політичної легітимації російської влади.
Суперечка навколо бієнале відбувається на тлі ширшої дискусії про повернення російських спортсменів і митців на міжнародні події. Нещодавно Росію та Білорусь допустили до участі у зимових Паралімпійських іграх, що також викликало гострі дебати у Європі.
Таким чином, конфлікт навколо Венеційської бієнале показує, що культурна політика у сучасній Європі вже давно перестала бути нейтральною сферою. Мистецькі платформи дедалі частіше стають місцем, де перетинаються дипломатія, санкції та боротьба за міжнародний імідж держав. І саме тому питання участі Росії у великих культурних подіях залишається не лише мистецькою, а передусім політичною проблемою.
