Загальна мобілізація в Україні триває з початку повномасштабного вторгнення РФ уже понад два роки. Однак незабаром порядок призову військовозобов'язаних зміниться. Верховна рада працює над законопроектом щодо нововведень у мобілізаційні правила.
Детальніше про новий закон, які його норми були скасовані під час опрацювання, і коли його може бути ухвалено - в матеріалі Дейком нижче.
При підготовці використовувалися: текст законопроекту №10449, офіційні заяви президента України Володимира Зеленського, прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, глави фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, спікера парламенту Руслана Стефанчука, членів Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, інтерв'ю Дейком представника комітету ВР Федора Веніславського.
Понад 4 000 поправок. Що відомо про новий законопроект і коли за нього проголосують
Народні депутати наразі продовжують роботу над унормуванням правил мобілізації в новому законопроекті. Це вже друга спроба змінити порядок призову військовослужбовців в Україні.
Перший варіант проєкту закону було внесено на розгляд Ради наприкінці грудня минулого року, але було відкликано після хвилі критики. 30 січня 2024 року уряд направив до парламенту нову версію документа, і 7 лютого депутати підтримали його в першому читанні.
У проєкті закону містяться норми щодо зміни правил виїзду військовозобов'язаних за кордон, щодо надання "броні" від призову, щодо дозволу надсилати повістки через електронний кабінет, щодо зниження призовного віку до 25 років, обмежень для ухильників, демобілізації після 36 місяців служби й не тільки. Більш детально про всі заплановані зміни Дейком писало в окремому матеріалі.
Президент України Володимир Зеленський пояснив необхідність нових правил мобілізації, оскільки чинний закон був ухвалений ще до війни та не враховує реалії.
Однак норми нового законопроекту містять багато дискусійних і суперечливих положень. Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголошував, що в документі є пункти, які порушують норми Конституції. Зокрема, про обов'язкову реєстрацію е-кабінету призовника та інші.
Загалом парламентарії зареєстрували понад 4 тис. поправок, розгляд яких триває понад місяць. При цьому низку норм законопроєкту вже було скасовано.
Очікується, що законопроєкт про мобілізацію буде розглянуто в другому читанні наприкінці березня, але спікер парламенту Руслан Стефанчук заявляв, що терміни залежать від тривалості розгляду правок комітетом.
Обмеження прав ухильників. Чи буде блокування карт і заборона водіння авто
У процесі розгляду законопроєкту Комітет ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки відхилив норму, що стосується блокування рахунків громадян, які ухиляються від мобілізації.
Це положення було одним із найсуперечливіших і викликало паніку в суспільстві, адже люди почали знімати гроші з карток, розповів член комітету ВРУ Олександр Федієнко. За його словами, Комітет відхилив усі дискримінаційні норми, а саме обмеження користування банківськими рахунками.
Водночас, норма про обмеження керування транспортними засобами в законі залишиться. Нардеп зазначив, що механізм виконання буде додатково розроблено вже в підзаконних документах.
Так, може бути створено спільний реєстр ТЦК і СП та Національної поліції, до якого вноситимуть дані про громадян, які не оновлюють свої військово-облікові дані, не стають на військовий облік, ігнорують повістки тощо.
"Обмежується право керування, якщо, наприклад, патрульний Нацполіції зупиняє транспортний засіб, перевіряє посвідчення водія, то, звісно, у реєстрі він буде бачити, чи це ухильник. І поліцейський, згідно з адміністративним кодексом, має виконати свої повноваження....Я так розумію, що поліцією буде розроблено відповідний підзаконний документ", - пояснив депутат.
Слід зазначити, що із законопроєкту вилучили норму про обмеження права виїзду за кордон ухильників, оскільки ця заборона вже регулюється чинним законодавством.
Відповідальність за ухилення від призову може бути посилена, але це питання правоохоронного Комітету ВРУ. Він розглядатиме посилення санкцій у Кодексі про адміністративні правопорушення за невиконання обов'язку з мобілізації, коли буде готовий фінальний варіант законопроєкту.
Список осіб, які мають право на відстрочку, зменшиться
У Раді хочуть "перекрити лазівку", якою користуються ухильники, коли догляд за особою з інвалідністю оформляють одразу кілька людей. У новому законопроєкті прописано, що в особи з інвалідністю I і II групи має бути тільки один доглядач - член сім'ї першого ступеня споріднення.
За словами заступника голови Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгора Чернєва, Комітет поставив перед собою чітку мету: з одного боку, виконати запит Генштабу та Міністерства оборони, з іншого - втримати баланс прав, свобод і справедливості для людей.
"Ми почули проблему людей з інвалідністю та тих, хто за ними доглядає. Зараз шукаємо формулу, за якої люди з інвалідністю не будуть позбавлені необхідного догляду. З іншого боку, ми маємо перекрити лазівку, якою користуються деякі ухильники. Вони знаходять людей з інвалідністю, і в однієї такої людини може бути, умовно кажучи, дев'ять тих, хто доглядає. Цього не повинно бути. Має бути тільки один опікун", - зазначив депутат.
Крім того, згідно з положеннями нового законопроєкту, право на відтермінування втратять батьки 3-х і більше неповнолітніх дітей, якщо у них є заборгованість зі сплати аліментів.
Особам з інвалідністю доведеться пройти медичний переогляд
У першому варіанті законопроєкту, поданого до ВР наприкінці минулого року, пропонувалося звільнити від призову тільки осіб з інвалідністю I і II групи. Але в новій редакції цю норму було розширено на всіх осіб з інвалідністю.
Однак військовозобов'язані, які отримали інвалідність II і III групи з початку повномасштабної війни, повинні будуть пройти переогляд для підтвердження стану здоров'я (крім тих, хто отримав групу інвалідності внаслідок захисту держави).
Член комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, Федір Веніславський раніше розповів Дейком про ухвалення рішення, що всі громадяни, які вперше отримали інвалідність (попередньо) ІІ і ІІІ групи від початку широкомасштабної війни або визнані обмежено придатними до військової служби, повинні пройти огляд у МСЕК або ЛКК.
За словами нардепа, після 24 лютого 2022 року кількість людей з інвалідністю II і III групи дуже зросла. "І є сумніви, чи всі з них отримали цю інвалідність внаслідок реальних травм або захворювань", - пояснив Веніславський.
Мобілізація аспірантів і ліміт на вищу освіту
У новому проєкті закону скасували відстрочку від призову для аспірантів-контрактників, які навчаються власним коштом. Однак парламент згодом затвердив поправку, згідно з якою ця категорія військовозобов'язаних все ж не підлягає призову.
Як заявив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, відстрочку від мобілізації планують надати всім аспірантам.
"Як і було обіцяно, незалежно від форми навчання, буде врегульовано питання надання їм відстрочки від мобілізації", - повідомив Арахамія.
Член Комітету ВР з питань національної безпеки і оборони Федір Веніславський підтвердив, що всі аспіранти матимуть право на відстрочку.
Водночас Міністерство освіти розроблятиме механізми, зокрема шляхом запровадження відповідних іспитів, щоб особи, які не мають реального наміру здобувати науковий ступінь, займатися наукою і не мають відповідних знань, не зловживали цим правом під час вступу до аспірантури.
Крім того, закон обмежить кількість вищих освіт, які може здобути людина. Його норма передбачає уникнення зловживань особами, які вирішили спеціально здобувати вищу освіту, щоб уникнути мобілізації.
"Нинішній закон не лімітує кількість вищих освіт. Тобто людина може здобувати другу, третю, п'яту вищу освіту. І це буде підставою для отримання відстрочки від призову. Ми це точно приберемо і буде вже послідовна вища освіта, тобто вища, магістерська і аспірантура", - зазначив Веніславський.
Питання електронних повісток вирішено?
Нардепи відмовилися від норми законопроєкту про обов'язкову реєстрацію електронного кабінету призовника та надсилання повідомлень до нього. Використання електронного кабінету буде правом, а не обов'язком військовозобов'язаного.
"Ключовий момент стосується електронного кабінету призовника і можливості оповіщення в електронному форматі про необхідність з'явитися в ТЦК і СП. Це фактично альтернатива електронним повісткам - ми від цього теж відмовилися, воно не знайшло підтримки в комітеті. Ми залишили можливість реєстрації в електронному кабінеті як право, а не як обов'язок", - розповів Федір Веніславський.
При цьому нардепи обговорюють строки уточнення даних для військовозобов'язаних і варіанти надання інформації в ТЦК:
Особисто прийти й оновити дані в ТЦК
Зробити це в ЦНАПі
Зареєструвати електронний кабінет і зробити це онлайн
"Оновити дані протягом 60 днів з моменту набрання законом чинності буде обов'язком громадян. Усі військовозобов'язані мають стати на облік і виконувати свій військовий обов'язок", - пояснив представник Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв.
Нагадаємо, в Україні вже запустили реєстр "Оберіг", метою якого є цифровізація військового обліку. На його базі будуть доступні послуги електронного військового квитка, бронювання від мобілізації.
Детальніше про "Оберіг", як він працює і як вплине на мобілізацію можна прочитати в матеріалі Дейком.
Хто вручатиме повістки за новими правилами
У проекті закону йдеться про те, що представники поліції за зверненням ТЦК і СП братимуть участь у повідомленні громадян про мобілізацію.
У їхній присутності представники ТЦК вручатимуть повістки для того, щоб не допускати неправомірних дій.
Також поліцейські та представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки матимуть право вимагати в осіб віком від 18 до 60 років пред'явити разом із документом, що посвідчує особу, військово-обліковий документ.
Громадяни зобов'язані мати при собі військовий квиток під час дії правового режиму воєнного стану.
Поліцейські та представники ТЦК і СП зможуть фіксувати свої дії з оповіщення громадян на відповідні засоби відеофіксації.
Що зміниться для українців за кордоном
Новий закон про мобілізацію передбачає, що чоловіки за кордоном можуть оновити свої дані в електронних кабінетах. Але повісток вони отримувати не будуть, адже механізму, як це робити, наразі немає, розповів Федір Веніславський.
Крім того, комітет попередньо відхилив норму про те, щоб заборонити надання консульських послуг для чоловіків за кордоном, якщо в них немає військово-облікових документів.
Однак таким особам надаватиметься можливість через засоби або телефонного зв'язку, або через електронний кабінет отримати відповідний військово-обліковий документ чи уточнити свої дані.
"Ми залишили можливість особам, які проживають за межами України, скористатися електронним кабінетом для дистанційного оновлення даних без в'їзду на територію України, оскільки потім виникне проблема з можливістю їхнього виїзду", - пояснив нардеп Веніславський.
За його словами, може йтися і про студентів, які навчаються за кордоном, про тих чоловіків, які ще до війни переїхали жити за кордон.
Хто отримає бронь від призову
Згідно з новими правилами, бронь від мобілізації передбачатиметься не лише для держслужбовців, правоохоронців та працівників ОПК, а й інших сфер. Але це визначатиметься окремою постановою Кабінету міністрів.
Відомо, що уряд зараз працює над новим порядком бронювання, який враховуватиме середню зарплату працівника та рівень сплати податків компанією.
"Середня зарплата, рівень сплати податків як людиною, так і компанією, вплив підприємства чи галузі на економіку - рамка майбутньої системи бронювання, над якою ми працюємо", - зазначив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Пріоритет у бронюванні збережуть критичні для економіки підприємства, але додаткові можливості отримають підприємства, що наповнюють державний бюджет.
Шмигаль пояснив, що зміни в бронюванні потрібні, бо держава спирається виключно на власні надходження для утримання армії. Він уточнив, що для утримання одного бійця має працювати не п'ятеро, а вісім осіб.
Встановлення терміну демобілізації
У процесі роботи над законопроєктом ведеться активна дискусія з приводу питання демобілізації. Пропонується встановити термін для звільнення - 36 місяців безперервної служби. Але механізм демобілізації потребує врахування додаткових умов.
"Ми розуміємо, що 36 місяців у тилу і 36 місяців на передовій дуже сильно відрізняються. Але щоб ухвалити якесь рішення, ми маємо отримати цифри від Генштабу і їхнє розуміння того, чи можна демобілізувати таких людей, чи не провалиться фронт через це. Тобто ми маємо спиратися на конкретні цифри і чекаємо їх від Генштабу", - пояснив народний депутат Єгор Чернєв.
Цю норму законопроєкту розглянуть у закритому режимі за участю представників сектору безпеки та оборони. У процесі обговорення конкретних термінів і деталей має бути визначено, чи стосується це участі в бойових діях, виконання бойових розпоряджень або обов'язків із несення військової служби в тилу тощо.
"36 місяців - це той орієнтир, до якого ми зараз консенсусно схиляємося", - розповів раніше член Комітету з питань безпеки, нацоборони та розвідки Федір Веніславський.
Мобілізація ув'язнених
В Україні буде передбачено можливість мобілізації засуджених. Це стосується як тих, хто отримав умовне покарання, так і тих, хто перебуває в місцях позбавлення волі.
У Верховній раді ініціювали внесення змін до Кримінального та процесуального кодексів та інших законодавчих актів щодо умовно-дострокового звільнення від покарання.
Під час проведення мобілізації та воєнного стану нардепи пропонують дозволити застосовувати умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби за контрактом до осіб, які:
відбувають покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі, крім осіб, засуджених за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для мобілізації та служби за контрактом може бути застосоване судом у разі, якщо засуджений виявив бажання проходити військову службу "і відповідає вимогам проходження" такої служби в армії як "контрактник".
