Нове обличчя повітряної загрози
Починаючи з другої половини 2022 року, Україна зіштовхнулася з масштабною хвилею атак дронів-камікадзе, які Росія активно використовує проти цивільної та критичної інфраструктури. Спершу це були іранські безпілотники «Шахед», однак у 2025 році ситуація набула нових рис. Тепер на полі бою з’явилися модифіковані дрони, значно небезпечніші та технологічно вдосконалені. Йдеться про нові версії «Шахедів», які завдяки китайським мікросхемам, GSM-навігації та новим антенним системам значно стійкіші до радіоелектронної боротьби.
За результатами досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, стало очевидно, що Росія не лише адаптує іранські розробки під власні потреби, а й активно розвиває власні технологічні рішення у співпраці з іноземними партнерами — насамперед китайськими виробниками. Це створює нові виклики для українських військових, оскільки нова модифікація дронів здатна долати перешкоди, що раніше були для них фатальними.
Китайський слід у війні
Однією з найтривожніших деталей нового покоління дронів є використання комплектуючих китайського походження. Зокрема, експерти виявили мікроелектроніку, що походить з Пекінського інституту мікроелектронних технологій. Це свідчить про системну підтримку, або принаймні про ефективний обхід санкцій та міжнародних обмежень.
Крім Китаю, у дронах були знайдені компоненти з США, Нідерландів, а також з країн Південно-Східної Азії, таких як Малайзія. Це викликає серйозне занепокоєння: попри глобальні санкції, критичні компоненти все ще потрапляють до рук розробників ворожих безпілотників. За словами головного судового експерта Олександра Висікана, жоден із вивчених дронів не містив електроніки, яка була б повністю виготовлена в Росії чи Ірані. Це підтверджує масштабність та багаторівневу структуру імпортних поставок.
GSM-навігація — новий виклик для РЕБ
Одна з головних змін, яка виявлена в нових версіях «Шахедів», — впровадження GSM-навігації. За словами експертів, нова навігаційна система дозволяє оператору отримувати зворотний зв’язок від дрона в режимі реального часу. Зокрема, можна відстежити маршрут польоту, коригувати напрямок або визначити, чи був дрон збитий чи перехоплений.
Це технічне вдосконалення робить дрони значно менш вразливими до систем радіоелектронної боротьби (РЕБ), які раніше часто зводили їх з маршруту або змушували приземлятися. Наразі, навіть у випадку спроби втручання у навігацію, оператор може миттєво отримати інформацію про збої та вжити відповідних заходів.
Експерти звертають увагу на те, що додаткова навігація забезпечується за допомогою GSM-модемів, які передають координати через спеціальні чат-боти. Таким чином, ворог має змогу оперативно реагувати на дії української ППО та РЕБ, роблячи безпілотники значно ефективнішими в бою.
Потужніші боєголовки — більша загроза цивільним
Ще одним аспектом, який не може залишатися без уваги, є зміна бойових характеристик дронів. Якщо раніше «Шахеди» несли боєголовки меншої потужності, то тепер вони здатні вражати цілі зарядом вагою до 90 кілограмів. Це суттєво підвищує рівень руйнувань і смертельність ударів.
Такі дрони становлять надзвичайну загрозу для житлових районів, енергетичних об’єктів, підприємств і транспортної інфраструктури. Удар «Шахеда» з новою боєголовкою здатен знищити будівлю або спричинити масові жертви навіть при одиночному запуску. Це свідчить про зміну тактики ворога — від точкових ударів до спроб завдати максимального ураження критично важливим об’єктам.
Місця виробництва та масштаби вироблення
Відомо, що виробництво нових модифікованих «Шахедів» розгорнуто на Іжевському електромеханічному заводі «Купал» та у спеціальній економічній зоні «Алабуга» в Татарстані. Обидва ці підприємства вже ставали цілями для українських безпілотників, однак, попри атаки, виробництво триває.
За даними СБУ, на сьогодні на російських підприємствах виготовлено понад 27 тисяч безпілотників. З них більш ніж 28 тисяч вже були використані проти України. Такі цифри свідчать про індустріальний масштаб, який Росія досягла у сфері дронобудування. Почавши з імпорту готових безпілотників з Ірану, тепер Росія налагодила повний цикл власного виробництва, використовуючи іноземні комплектуючі.
Міжнародна відповідальність та значення санкцій
Попри жорсткі санкції, Росії досі вдається імпортувати критично важливі компоненти для дронів. Це підкреслює необхідність перегляду та посилення механізмів контролю за експортом мікроелектроніки, зокрема — компонентів подвійного призначення. Якщо ці ланцюги будуть розірвані, це суттєво вплине на темпи виробництва дронів, а отже — на інтенсивність ударів по Україні.
Олександр Висікан наголошує: доки постачання залишаються відкритими, ворог зможе продовжувати розвивати свої технології, інтегрувати нові системи навігації та підвищувати потужність боєзарядів. І лише зупинка таких поставок може реально змінити ситуацію на полі бою.
Військові злочини, що документуються
Служба безпеки України систематично документує всі випадки використання безпілотників для обстрілів цивільних об'єктів. На середину травня 2025 року триває розслідування понад трьох тисяч фактів ударів, які кваліфіковано як воєнні злочини. Зібрані докази, включно з експертизами залишків дронів, передаються до міжнародних судових інституцій.
Це свідчить про серйозність підходу української сторони: не лише зупинити атаку, але й забезпечити відповідальність за кожну жертву, кожен зруйнований дім, кожну втрату.
Висновок
Сучасні безпілотники типу «Шахед», що використовуються Росією, вже давно не є просто копіями іранських розробок. Це високотехнологічна зброя, яка постійно вдосконалюється, адаптується та загрозливо еволюціонує. Завдяки китайським технологіям, імпортним компонентам та інженерним рішенням ці дрони стали справжнім викликом для української системи ППО.
Україна має справу не лише з ворогом, який веде війну, а й з глобальним ринком, який, нехай і опосередковано, але сприяє цій війні. І поки міжнародна спільнота не поставить надійний бар’єр постачанню технологій подвійного призначення, нові хвилі атак будуть залишатися реальністю.
