Нічна комбінована атака Росії знову вдарила по Києву тоді, коли місто найвразливіше — у мороз. За словами президента, застосовано сотні ударних дронів та ракети різних типів, а найскладніша ситуація склалася саме у столиці.
Мер Віталій Кличко повідомив: теплопостачання Києва зникло у понад 5,6 тисячі багатоповерхівок. Частина районів залишилася й без води. Удар по критичній інфраструктурі повернув місто в режим «виживання між тривогами».
Показова деталь — повторюваність. Більшість будинків лише нещодавно відновили опалення після попереднього ракетного удару на початку місяця. Тепер — знову холодні батареї, знову аварійні виклики, знову гонка з часом і погодою.
За попереднім аналізом Дейком, стратегія РФ будується на виснаженні: не обов’язково вимкнути Київ назавжди, достатньо раз у раз «ламати» вузли, щоб ремонтні бригади працювали в циклі без фіналу, а місто психологічно звикало до блекауту як до норми.
Ця війна по енергетичній інфраструктурі має чітку мету — «озброїти зиму». Коли температура нижче нуля, кожна година без теплопостачання Києва збільшує ризики для літніх людей, дітей і тих, хто має хронічні хвороби.
Люди ховаються всередині станції метро під час російського ракетного удару та удару безпілотників на тлі нападу Росії на Україну, у Києві, Україна, 20 січня 2026 року — Аліна Смутко
Люди ховаються всередині станції метро під час російського ракетного удару та удару безпілотників на тлі нападу Росії на Україну, у Києві, Україна, 20 січня 2026 року — Аліна Смутко
Відключення тепла швидко тягне за собою інші збої: падає тиск у мережах, страждають насосні станції, з’являються локальні перебої з водою. Так працює каскад: один влучний удар перетворюється на десятки побутових криз у різних районах.
У місті знову актуальні пункти незламності, укриття з обігрівом і зарядними станціями. Коли домашні резервні батареї виснажуються, люди шукають теплі простори — метро, адміністративні приміщення, тимчасові намети з генераторами.
Паралельно зростає роль комунікації: влада мусить не лише лагодити, а й пояснювати, що саме відбувається. Якщо мешканці не бачать горизонту, з’являється «втома від відновлень», і кожна наступна атака б’є сильніше по моралі, ніж по проводах.
У дипломатичній площині Україна трактує удари як тиск на мирні переговори. Логіка проста: коли від обстрілів мерзнуть квартали, компроміси здаються частині суспільства «ціною за тепло», і ворог намагається цю ціну нав’язати.
Саме тому Київ просить не лише співчуття, а й перехоплювачі, додаткові системи ППО та енергетичну допомогу. Дефіцит ракет до ППО не завжди видно в статистиці збиттів, але він проявляється там, де одна ціль проходить і вимикає квартал.
Важливий сигнал — перехід до «дешевшої» оборони проти «дешевих» загроз. Президент оголосив нову модель: мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та інші короткодальні засоби мають переробити логіку захисту неба.
Люди ховаються всередині станції метро під час російського ракетного удару та удару безпілотників на тлі нападу Росії на Україну, у Києві, Україна, 20 січня 2026 року — Аліна Смутко
Дрони-перехоплювачі — спроба розірвати економіку виснаження. Якщо ворожий «шахед» коштує значно менше за зенітну ракету, оборона програє на дистанції. Перехоплення дроном може знизити вартість одного збиття і збільшити щільність захисту.
Мобільні вогневі групи працюють як швидкий «пластир» для низьких висот: перекидання на нові маршрути, посилення районів, де ворог тестує прогалини. Їхня сила — у гнучкості, а слабкість — у залежності від зв’язку та розвідданих.
Кадрово інновацію доручили новому заступнику командувача Повітряних сил Павлу Єлізарову. Це означає, що «антидронний купол» намагаються зробити системою, а не набором волонтерських рішень і розрізнених експериментів.
Усе це відбувається на тлі Давоса, де увагу світу розтягують паралельні кризи. Українська сторона прямо просить «не відводити очі»: поки новини про Гренландію й тарифи заповнюють стрічки, по українських містах летять ракети.
Для Європи важливий практичний висновок: енергетична стійкість України — частина безпеки континенту. Якщо удари по підстанціях і тепломережах стають рутинними, зростає міграційний тиск, витрати на допомогу й ризик політичної радикалізації.
Люди ховаються всередині станції метро під час російського ракетного удару та удару безпілотників на тлі нападу Росії на Україну, у Києві, Україна, 20 січня 2026 року — Аліна Смутко
На внутрішньому рівні ключова задача Києва — скоротити час від «влучання» до «тепло повернулося». Це означає більше резервного обладнання, локальні котельні, розосередження вузлів і запаси критичних комплектуючих, щоб ремонтні бригади не чекали поставок.
У короткій перспективі атаки, ймовірно, повторюватимуться: ворог цілить по критичній інфраструктурі там, де ефект максимальний і швидко відчутний. Відповіддю має стати багатошарова ППО, швидкі ремонти та санкції проти Росії, які змінюють її розрахунок.
Київ сьогодні тримається на двох речах — людях, які лагодять мережі під тривогами, і здатності держави нарощувати захист неба. І саме від того, чи витримає цей баланс у мороз, залежить, чи стане «зброя зими» інструментом шантажу — чи лише ще одним провалом агресора.
