Зміна мовного ландшафту України в цифровому просторі стала одним із ключових маркерів суспільних трансформацій останніх років. Соціальні мережі, де думки формулюються спонтанно і без офіційних фільтрів, віддзеркалюють реальні мовні звички громадян краще за будь-які декларації. Саме тому аналіз використання української мови в онлайні дає змогу побачити не лише статистику, а й глибинні процеси ідентичності. У 2025 році ці процеси виявилися переважно позитивними для державної мови. Однак загальна картина має і болісні винятки, які потребують окремої розмови.
Дослідження, проведене Центром контент-аналізу та презентоване в Укрінформі, охопило масштабний масив даних. Було проаналізовано понад 1,3 мільйона дописів у Facebook, X, YouTube, TikTok, а також на платформах VK та OK, які, попри заборони, досі використовуються частиною українців. У фокусі уваги були конкретні мовні лексеми з різними коренями в українській та російській мовах. Такий підхід дозволив уникнути суб’єктивності й зафіксувати реальні пропорції мовного вжитку.
Період дослідження охопив місяць — із середини вересня до середини жовтня 2025 року. До вибірки потрапили користувачі, які вказали Україну або окремі регіони як місце перебування. Це дало змогу побачити не абстрактну тенденцію, а чітку регіональну мапу мовних змін. У більшості областей українська мова зміцнила свої позиції на кілька відсотків. Для країни, що переживає глибокі потрясіння, це свідчення внутрішньої стійкості.
Особливо показовим є приклад регіонів, які зазнали прямого тиску війни. Там, де ще нещодавно домінувала російська мова, сьогодні дедалі частіше звучить українська. Це не механічний процес, а свідомий вибір людей, які через мову утверджують власну приналежність. Зростання з 43% до 60% української в Запорізькій області стало символом цієї зміни. Мова тут перетворюється на форму спротиву й самоповаги.
Загалом результати дослідження дають підстави говорити про системний мовний зсув. Українська мова дедалі впевненіше займає простір у соцмережах, витісняючи російську з позицій, що здавалися непорушними. Цей процес не є одномоментним, але він очевидний. І саме на цьому тлі ще контрастніше виглядає ситуація в одному з південних регіонів.
Одеська область уже багато років залишається болючою точкою на мовній мапі України. За словами керівника аналітичного відділу Центру контент-аналізу Сергія Стуканова, це єдиний регіон, який не демонструє посилення української мови в соціальних мережах. Більше того, тут фіксується поступове зменшення її частки. Така динаміка викликає серйозне занепокоєння серед дослідників і мовних активістів.
Причини цього явища не можна зводити до одного чинника. Одещина історично формувалася як багатомовний простір із сильним впливом російської культурної традиції. Протягом десятиліть саме російська мова була мовою міського спілкування, медіа та популярної культури. Соціальні мережі лише відтворюють ці усталені моделі поведінки, закріплюючи їх у новому цифровому форматі.
Водночас важливо розуміти, що мовна інерція не є вироком. Інші регіони з подібним минулим змогли зламати старі стереотипи й переосмислити мовний вибір. Це відбувалося через освіту, локальні ініціативи, підтримку українського контенту та особисті рішення тисяч людей. В Одесі ж цей процес іде значно повільніше, наштовхуючись на опір звички та комфорту.
Сильні позиції російської мови в Одеській області не означають відсутності запиту на українську. Навпаки, в регіоні існує активна, але поки що менш помітна спільнота, яка свідомо переходить на державну мову в онлайні. Їхній голос губиться в загальному потоці, проте саме він може стати основою для майбутніх змін. Питання лише в тому, чи отримає ця спільнота достатню підтримку.
Одещина сьогодні постає як дзеркало складних мовних процесів, які не вирішуються адміністративними методами. Тут потрібна довготривала, чутлива й послідовна робота з локальним контекстом. Без цього регіон ризикує надовго залишитися осторонь загальноукраїнського мовного руху. І саме це робить ситуацію особливо тривожною.
Дослідження Центру контент-аналізу — це не просто набір цифр, а привід для глибокого осмислення. Соціальні мережі стали полем, де формується майбутня мовна реальність країни. Те, якою мовою люди пишуть, жартують і сперечаються, визначає, якою мовою вони думатимуть завтра. Українська мова вже зробила великий крок уперед у цьому просторі.
Проте успіх більшості регіонів не повинен заспокоювати. Нерівномірність мовних змін свідчить про потребу диференційованої політики. Там, де українська мова вже домінує, важливо закріплювати результат. Там, де вона відступає, необхідно шукати нові підходи, не звинувачуючи, а залучаючи.
Емоційний вимір цієї теми неможливо ігнорувати. Для багатьох українців мова стала символом втрат, болю і водночас надії. Перехід на українську в соціальних мережах часто є внутрішнім рішенням, яке потребує сміливості. Саме тому кожен відсоток зростання — це історія конкретних людей.
Майбутнє мовного простору України залежить від щоденних дрібних виборів. Кожен допис, кожен коментар, кожне відео українською мовою змінює загальну картину. Одеська область поки що лишається винятком, але винятки існують для того, щоб їх долати. І результати наступних років покажуть, чи стане цей регіон частиною спільного мовного піднесення.
