Музей Ван Гога в Амстердамі, який щороку відвідують понад 1,8 млн туристів, опинився на межі закриття. Причина — затяжний конфлікт із Міністерством культури Нідерландів через фінансування капітальної реконструкції будівлі.
Директорка музею Емілі Гордекер заявила:
«Якщо ситуація збережеться, це буде небезпечно для мистецтва і для відвідувачів. Ми не хочемо закриття, але іншого виходу може не бути».
У музеї зберігається понад 200 картин та 500 малюнків Ван Гога, включно з «Соняшниками», «Мигдалевим цвітом» та «Спальнею в Арлі». Незалежний звіт 2024 року підтвердив серйозні проблеми з кліматичними системами, ліфтами та пожежною безпекою.
Музей просить збільшити щорічну державну субсидію на $2,9 млн (із нинішніх $10 млн), аби профінансувати частину реконструкції вартістю $121 млн. Роботи включають модернізацію системи клімат-контролю, підвищення безпеки та заходи з енергоефективності.
Міністерство культури відмовляється, наполягаючи, що заклад має використати власні доходи та «значний капітал». Відомство також зазначає, що музей отримує одну з найбільших субсидій у країні «на квадратний метр».
Конфлікт має юридичне підґрунтя. У 1962 році держава підписала угоду з Фундацією Ван Гога, яка передала музею всю спадщину художника. Угода зобов’язувала уряд «забезпечувати збереження колекції так, ніби вона є державною власністю».
Сім’я Ван Гога, що входить до складу фонду, підтримала музей і заявила, що уряд «порушує свої законні зобов’язання».
Попри те, що музей самостійно покриває 85% бюджету за рахунок продажу квитків та сувенірів, він прогнозує $29 млн збитків під час часткового закриття на час реконструкції. Керівництво вже готує заходи економії, але цього недостатньо.
Справа виходить за межі фінансів. Йдеться про довіру між державою та культурними інституціями й про збереження національної спадщини світового рівня. Закриття музею, що є символом Амстердама та Нідерландів, завдасть удару і по туристичній індустрії країни.
Майбутнє Музею Ван Гога залежить від політичного рішення. Якщо уряд не перегляне позицію, ризик закриття стане реальністю. Для країни це буде не лише культурна втрата, а й свідчення того, що навіть найцінніші скарби людства можуть опинитися заручниками бюрократії та браку фінансування.
