Фінансове становище України залишається одним із найбільш болючих питань на тлі повномасштабної війни. Держава одночасно повинна забезпечувати оборонні потреби, соціальні виплати, роботу критичної інфраструктури та виконання міжнародних зобов’язань. Водночас можливості бюджету залишаються обмеженими, а потреба у зовнішній підтримці — надзвичайно високою.
На цьому тлі переговори української влади з представниками Міжнародного валютного фонду набувають особливого значення.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев назвав розмову з представниками місії МВФ «надскладною». За його словами, нинішній стан публічних фінансів України не дає підстав для оптимізму.
Про результати зустрічі він повідомив у Telegram, окресливши одразу кілька напрямів, які можуть стати визначальними для подальшої фінансової стабільності держави.
Йдеться не лише про цифри державного бюджету. Перед Україною стоїть цілий комплекс завдань — від податкової політики та реформування фінансового сектору до боротьби з корупцією, підтримки населення та виконання домовленостей із міжнародними партнерами.
МВФ чекає не обіцянок, а конкретних рішень
Під час зустрічі сторони обговорили виконання ключових домовленостей України в межах програм співпраці з МВФ та Європейським Союзом.
Особлива увага була приділена податковій політиці, реформуванню фінансового сектору та розвитку ринків капіталу.
На перший погляд, ці питання можуть здаватися далекими від повсякденних проблем звичайних українців. Проте саме від таких реформ значною мірою залежить здатність держави залучати кошти, підтримувати бюджет, забезпечувати роботу фінансової системи та демонструвати міжнародним партнерам, що отримані ресурси супроводжуються структурними змінами.
Проблема полягає в тому, що значна частина взятих Україною зобов'язань потребує змін до законодавства.
А це означає, що домовленості з міжнародними кредиторами зрештою мають перетворитися на конкретні голосування у Верховній Раді.
І саме тут, за словами Гетманцева, виникають серйозні труднощі.
У Раді доводиться шукати голоси майже під кожне рішення
Політична ситуація у парламенті залишається складною. Для ухвалення системних рішень владі доводиться фактично щоразу формувати необхідну підтримку серед депутатів.
«Голоси доводиться збирати фактично під кожне системне рішення», — зазначив Гетманцев.
Це створює додатковий ризик для виконання міжнародних домовленостей.
МВФ та інші партнери оцінюють не лише заяви українських посадовців, а й реальні результати. Якщо реформа передбачає ухвалення конкретного закону, самих намірів недостатньо.
Для України ця ситуація особливо чутлива, оскільки фінансова стабільність держави значною мірою залежить від підтримки міжнародних партнерів.
В умовах війни внутрішніх ресурсів недостатньо для того, щоб повністю покривати всі потреби країни. Державний бюджет змушений працювати під колосальним навантаженням, а тому міжнародне фінансування залишається одним із ключових елементів економічної стійкості.
Саме тому виконання домовленостей із МВФ — це не формальна процедура і не питання престижу.
Це безпосередньо пов'язано з можливістю держави продовжувати фінансувати свої ключові потреби.
Гетманцев говорить про «виживання країни»
Найбільш тривожним у заяві голови комітету є оцінка наслідків можливого невиконання домовленостей.
Гетманцев наголосив, що першочерговим завданням має бути своєчасне виконання взятих зобов'язань та продовження реформ.
За його словами, від цього залежить макрофінансова стабільність держави, подальша міжнародна підтримка і, без перебільшення, виживання країни.
Ця оцінка демонструє масштаб проблеми.
Для держави, яка перебуває у стані війни, фінансова стабільність — це не абстрактний показник із економічного звіту. За ним стоять зарплати бюджетників, пенсії, соціальні виплати, функціонування державних установ, підтримка критичної інфраструктури та здатність уряду планувати видатки на майбутнє.
Будь-яке серйозне погіршення фінансової ситуації здатне створити додатковий тиск на населення та економіку.
Саме тому українська влада опинилася перед необхідністю одночасно вирішувати кілька надзвичайно складних завдань: продовжувати війну, підтримувати економіку, проводити реформи та переконувати партнерів у здатності країни виконувати взяті на себе зобов'язання.
Окремий виклик — зростання бідності
Під час переговорів представники української сторони також порушили питання подолання бідності.
За твердженням Гетманцева, рівень бідності в Україні зріс удвічі порівняно з довоєнним періодом.
Цей показник відображає ще один бік економічної реальності країни.
Війна б'є не лише по державному бюджету. Вона безпосередньо впливає на доходи сімей, зайнятість, ціни, житло та можливість людей забезпечувати базові потреби.
Для мільйонів українців економічна нестабільність стала частиною повсякденного життя. Хтось втратив роботу, хтось був змушений переїхати, хтось втратив житло або бізнес. Інші продовжують працювати, але стикаються зі зростанням витрат та невизначеністю щодо майбутнього.
Тому питання боротьби з бідністю неможливо розглядати окремо від загального стану економіки.
За словами Гетманцева, у сторін є конкретні пропозиції щодо підтримки населення. Водночас подробиць цих заходів він не розкрив.
Це означає, що одним із наступних завдань для держави стане пошук балансу між необхідністю економити бюджетні ресурси та потребою допомагати найбільш вразливим категоріям населення.
«Форест Гамп» і системна корупція
Окремою частиною зустрічі стала тема, яка виходить далеко за межі суто економічних реформ.
Під час переговорів обговорювався кейс «Форест Гамп», а також питання системної корупції, зокрема у банківській сфері.
Для міжнародних партнерів це принципове питання.
Міжнародна фінансова допомога неминуче пов'язана з вимогами щодо прозорості та ефективності використання коштів. Партнери України хочуть бачити не лише формальні антикорупційні механізми, а й реальну здатність державних інституцій протидіяти зловживанням.
Особливо чутливою є банківська сфера, оскільки вона безпосередньо пов'язана з фінансовою стабільністю держави та довірою громадян і бізнесу.
Якщо корупційні ризики залишаються системними, це створює додаткові проблеми не тільки для України всередині країни, а й для її відносин із зовнішніми партнерами.
Тому розмова з МВФ фактично охопила весь спектр проблем, які сьогодні визначають економічне майбутнє України.
Нова місія МВФ приїхала у непростий момент
Нова місія Міжнародного валютного фонду під керівництвом голови місії по Україні Гевіна Грея розпочала роботу в Україні та проводить зустрічі з представниками влади й іншими зацікавленими сторонами.
Її поява відбувається у момент, коли фінансова ситуація країни залишається надзвичайно складною.
Для України це черговий етап перевірки здатності виконувати взяті на себе зобов'язання.
Місія має оцінити прогрес за програмами співпраці, а українській владі необхідно продемонструвати, що навіть в умовах війни держава продовжує проводити необхідні зміни.
Водночас саме війна робить реформування значно складнішим.
Парламент повинен ухвалювати непопулярні та складні рішення, уряд — забезпечувати фінансову стабільність, а суспільство — витримувати дедалі більший економічний тиск.
Чому ця розмова важлива для кожного українця
Переговори з МВФ можуть здаватися питанням виключно для чиновників, економістів та депутатів. Насправді їхні результати можуть мати прямий вплив на повсякденне життя громадян.
Міжнародна фінансова підтримка допомагає Україні закривати значну частину бюджетних потреб, не перекладаючи весь фінансовий тягар війни на населення.
Якщо країна демонструє прогрес у реформах і виконує домовленості, вона зберігає довіру партнерів та можливість розраховувати на подальше фінансування.
Якщо ж виконання зобов'язань систематично затягується, ризики зростають.
Саме тому слова Гетманцева про те, що нинішній стан публічних фінансів не залишає поля для оптимізму, варто сприймати як серйозний сигнал.
Україна не перебуває у ситуації, коли може дозволити собі відкласти складні рішення «на потім».
Війна продовжується, бюджетне навантаження залишається величезним, рівень бідності зріс, а потреба у зовнішній фінансовій підтримці нікуди не зникла.
На цьому тлі реформи стають не додатковим завданням, яке можна виконати за сприятливих умов, а частиною боротьби за економічну стійкість держави.
Найближчі рішення парламенту та уряду матимуть значення не лише для оцінки України міжнародними кредиторами. Вони визначатимуть, наскільки стабільною залишатиметься фінансова система країни в умовах війни.
І саме тому «надскладна» розмова з МВФ може стати одним із найбільш важливих економічних сигналів для України: запасу міцності стає дедалі менше, а відкладати необхідні рішення вже практично нікуди.
