З 14 по 16 лютого у Німеччині відбулася 61-ша Мюнхенська безпекова конференція – важливий майданчик для обговорення глобальних загроз. Головною темою зустрічі стала війна Росії проти України та шляхи до її завершення. Деякі заяви, зроблені світовими лідерами, викликали шок та обурення, адже прозвучали пропозиції про можливі територіальні поступки.
Прямі переговори як неминучість?
Однією з ключових тез конференції стало припущення, що для досягнення миру Україні та Росії доведеться сісти за стіл переговорів. Спецпредставник президента США Дональда Трампа Кіт Келлог підкреслив, що діалог між президентами Зеленським та Путіним необхідний, навіть якщо це передбачає певні поступки.
Американський представник заперечив чутки про те, що США розглядатимуть можливість переговорів тільки з Росією, підкресливши важливість тристороннього формату. Водночас слова Келлога про необхідність взаємних поступок викликали серйозні побоювання. Адже поступки з боку України можуть означати втрату частини територій або політичні поступки, що можуть підірвати її суверенітет.
Чи можливе повернення кордонів 2014 року?
Не менш резонансною стала заява міністра оборони США Піта Гегсета, який поставив під сумнів можливість повернення України до кордонів 2014 року. За його словами, цей сценарій малоймовірний, так само як і розміщення американських військ в Україні або швидке приєднання країни до НАТО.
Такі коментарі можна розцінювати як сигнал Києву про необхідність більш реалістичного підходу до мирного врегулювання. Водночас вони можуть стати небезпечним прецедентом, адже відмова від принципу непорушності кордонів створює загрозу для всього світового порядку.
Європа та США: різні пріоритети безпеки
Під час конференції стало очевидним, що між США та Європою з’явилися певні розбіжності у поглядах на війну в Україні. Віцепрезидент США Джей Ді Венс висловив занепокоєння тим, що Європа поступово відходить від спільних із США цінностей. Він наголосив, що Америка має намір сфокусуватися на інших стратегічних викликах, а європейські країни повинні самі більше піклуватися про власну безпеку.
Такий меседж може бути сигналом до поступового зменшення американської військової підтримки України, що значно ускладнить її позиції у війні.
"Мир через силу": європейський підхід
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила іншу точку зору, наголосивши, що мир має бути досягнутий не шляхом поступок, а через силу. Вона підкреслила, що Європа вже надала Україні підтримку на рекордну суму 134 млрд євро, з яких 52 млрд спрямовано на військову допомогу.
Ці слова стали відповіддю на побоювання щодо можливих поступок. Вони свідчать, що, попри різні підходи, Європа продовжує підтримувати Україну та визнає важливість її перемоги.
Чи готовий Захід до довгострокової підтримки України?
Мюнхенська конференція 2025 року показала, що, хоча Захід і надалі підтримує Україну, його стратегічні пріоритети можуть змінюватися. Заяви про необхідність переговорів та можливі поступки свідчать про зростаючу втому від війни серед деяких світових лідерів.
Україна ж опинилася перед складним вибором: продовжувати боротьбу за кожен сантиметр своєї території або сідати за стіл переговорів із ризиком втрати частини суверенітету. Чи справді поступки можуть гарантувати довготривалий мир, чи лише стануть прологом до нових загроз – питання, яке залишається відкритим.
