Нинішній саміт НАТО у Гаазі позначився прагненням європейських країн до максимально передбачуваного формату — тільки одне спільне засідання, чітка односторінкова комюніке та урочистий королівський обід, аби звести ризик конфронтації з президентом США до мінімуму.
Лідери заявили про домовленість підвищити оборонні витрати до 5 % ВВП до 2035 року, із зобов’язанням витрачати щонайменше 3,5 % ВВП на озброєння й війська та 1,5 % на інвестиції в кібербезпеку й мобільність. Утім, питання кризи в Ірані, що виникла після ударів США й Ізраїлю по ядерних об’єктах в Тегерані, не потрапило в офіційну повістку, хоча стало центральною темою неформальних обговорень.
Попри формальний порядок денний, європейські дипломати відкрито визнають: «Іран буде великим викликом на цьому саміті». Враховуючи, що Трамп повернувся за стіл переговорів вперше з 2019 року, багато хто побоюється, що непередбачувані висловлювання американського президента можуть зруйнувати ретельно продуману структуру зустрічі. З цією метою в організаційний комітет включили спрощену процедуру прийняття рішень, щоб уникнути довгих пресконференцій і затягнутих переговорів.
У Гаазі також обговорили підтримку України: готується створення Ради НАТО–Україна на рівні міністрів закордонних справ, а обсяг допомоги й надалі враховуватиметься у національних оборонних бюджетах. Цей символічний жест демонструє солідарність із Києвом без прямого обговорення майбутнього членства в Альянсі чи чітких гарантій безпеки. Водночас лідери погодилися, що підтримка України залишиться «непорушною», навіть якщо Трамп не прийматиме участі в кожній сесії.
Ключовим пунктом саміту стало підвищення військових витрат. США наполягали на темпі 5 % ВВП, що суттєво перевищує мінімальну ціль у 2 %, ухвалену у 2014 році. Лідери країн Європи погодилися з вимогою Трампа, аби збільшити фінансування «важкої оборони» — танків, літаків, артилерії — до 3,5 % ВВП, а також спрямувати не менше 1,5 % на покращення кібербезпеки, логістичної мобільності й модернізацію устаткування. Іспанія домоглася унікального «опт-ауту» з деяких ремонтних статей, що викликало розмови про розбіжності в середині Альянсу.
Особлива увага під час обговорень приділялася підтримці України, адже саміт проходив на тлі чергових атак на українські міста та важливу інфраструктуру. Президент Зеленський прибув до Гааги на вечірній прийом у королівській резиденції, де підтвердив стратегічну важливість допомоги й закликав лідерів слідувати «єдиному фронту» підтримки Києва. Проте його не запросили на закриту сесію в середу, що стало наслідком неприязні Трампа до особистості Зеленського, хоча центральною темою для 32 країн було збереження обороноздатності України.
Дипломати вказують, що дипломатія на цьому саміті перетворилася на вишуканий танок довкола ключових питань: кожен жест, фраза чи навіть поза лідера могли бути сприйняті як сигнал розбіжностей. З огляду на наростаюче напруження у відносинах із Тегераном, європейці прагнули показати, що Альянс здатен одночасно реагувати на загрози з півдня та зберігати єдність у самому середині. У приватних розмовах зазначали, що «єдність НАТО зараз важливіша, ніж коли-небудь».
Важливим рішенням стало ухвалення комюніке у стислому форматі, де ключові пункти — про зобов’язання щодо оборонних витрат, підтримку України та посилення військових навчань — були викладені в одній сторінці. Фактично в ньому узгодили: до 2035 року затвердити 5 % ВВП на оборону, розширити щорічні спільні навчання та створити спеціальну раду для України. Такий підхід дозволяє уникнути детального оголошення чутливих тем, залишивши простір для двосторонніх переговорів після завершення офіційної частини.
Після завершення саміту глава Офісу Президента України публічно подякував партнерам за «непохитну підтримку» і закликав негайно розпочати реалізацію нових планів із нарощення поставок зброї та боєприпасів. У свою чергу, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг зазначив, що «ми вкотре продемонстрували, що Альянс може адаптуватися до будь-яких викликів», хоча свою оцінку Трампа відзначив стриманим: «Кожен президент має право висловлювати свою думку, але рішення ухвалюються спільно».
Отже, саміт у Гаазі пройшов у режимі тактичної дипломатії, де єдність НАТО була пріоритетом над стратегічними ініціативами. Успіх заходу вимірюють не кількістю нових проєктів, а тим, що навіть із Трампом за столом склалося унітарне рішення щодо витрат на оборону, підтримки України та готовності реагувати на загрози з Ірану. Саме в цьому є ключ до збереження довіри між союзниками й утвердження принципу колективної безпеки.
