Глава НБУ Андрій Пишний наголошує — віртуальні активи не можуть загрожувати стабільності грошово-кредитної системи, а фінансовий моніторинг у період війни не допускає жодних компромісів.
Віртуальні активи на роздоріжжі: законодавча підтримка vs регуляторна позиція
У сучасному фінансовому світі криптовалюти стали символом децентралізації, цифрової свободи та технологічного прогресу. Проте в Україні їхнє впровадження стикається з фундаментальним бар’єром: принциповою позицією Національного банку України. Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю РБК-Україна чітко заявив — віртуальні активи не можуть і не будуть використовуватись як платіжний засіб у державі, що переживає безпрецедентні виклики та потрясіння.
Цей меседж з’явився на тлі активного просування законопроєкту про віртуальні активи, який вже отримав підтримку парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики. Очікується, що у першому кварталі 2025 року відбудеться перше читання законопроєкту, який має на меті встановити правове підґрунтя для обігу цифрових активів в Україні. Але навіть у такому контексті НБУ стоїть на своєму: жодна форма легалізації не повинна підважувати основи монетарної системи країни.
Це протиставлення — між очікуваннями цифрових інвесторів та обережністю центрального банку — демонструє глибокий конфлікт між технократичною інноваційністю та інституційною відповідальністю. Позиція НБУ не є застарілою чи реакційною, як це можуть подати деякі учасники крипторинку. Навпаки, вона ґрунтується на реаліях воєнного часу та необхідності збереження контролю над грошовими потоками.
Питання віртуальних активів — не лише технологічне чи економічне, але й політичне. Воно вимагає уважного балансування між прозорістю, безпекою і прагненням до інтеграції у світовий фінансовий простір. В Україні це балансування ускладнюється постійним тиском ззовні та внутрішніми ризиками, що можуть активізуватись у разі необачного кроку.
Таким чином, принципова позиція НБУ має розглядатися не як спротив прогресу, а як прояв відповідальності у найскладніший момент національного буття.
Цифрова гривня: новий напрямок без загрози суверенітету
Хоча Нацбанк категорично проти використання криптовалют як платіжного засобу, двері до цифрових фінансових інновацій все ж не зачиняються остаточно. Андрій Пишний наголосив, що регулятор розглядає можливість впровадження е-гривні — цифрової форми національної валюти. Це був би крок у напрямку модернізації без втрати контролю, адже цифрова гривня залишатиметься під повною юрисдикцією держави.
Відмінність між криптовалютою та е-гривнею — принципова. Криптовалюти працюють на основі децентралізованих реєстрів, які важко контролювати. У свою чергу, цифрова гривня — це інструмент, який може бути інтегрований у вже існуючу банківську систему, зберігаючи повну підконтрольність Нацбанку. Це не лише забезпечує прозорість, але й дозволяє гнучко реагувати на зміни у макроекономічному середовищі.
Е-гривня може стати важливим кроком у цифровій трансформації державних фінансів, особливо у період післявоєнної відбудови. У контексті відновлення країни, прозорий та ефективний фінансовий механізм — це не розкіш, а необхідність. Проте Пишний зауважив, що говорити про конкретні строки запуску ще зарано. Рішення має базуватися не на політичному тиску чи медіаактивності, а на детальному аналізі та науково обґрунтованій стратегії.
У довгостроковій перспективі цифрова гривня може стати відповіддю на запити суспільства на безпечну, зручну та інноваційну платіжну систему. Але важливо, щоб ця система не стала альтернативою традиційній валюті, а лише її доповненням у цифровій формі.
Таким чином, НБУ не заперечує саму ідею цифрових фінансових інструментів, але виступає за державну відповідальність у процесі їх впровадження.
Грошово-кредитна політика як основа національної безпеки
У нинішніх умовах грошово-кредитна політика в Україні виконує не лише економічну, але й стратегічну функцію. Андрій Пишний недвозначно дав зрозуміти: будь-які новації у сфері віртуальних активів не повинні підривати ефективність інструментів центрального банку. Інакше може бути порушено баланс, який тримає економіку на плаву в умовах надзвичайного тиску.
Сучасна фінансова система України — це результат багаторічної еволюції та складного процесу стабілізації, особливо в умовах воєнного стану. Гривня — не просто розрахункова одиниця, це символ довіри, економічної цілісності та фінансового суверенітету. Будь-яке послаблення її статусу може призвести до непередбачуваних наслідків, зокрема втрати контролю над інфляцією, девальвацією та тінізацією економіки.
В умовах, коли на кожну гривню покладено завдання утримати фронт фінансової стійкості, впровадження альтернативних платіжних засобів виглядає ризиковано. Розширення впливу віртуальних активів може спричинити втрату впливу НБУ на ключові макропоказники. Це небезпека, яку не можна ігнорувати.
Позиція Пишного базується не на страху перед новим, а на відповідальності перед державою. Грошово-кредитна політика має залишатися виключно у сфері повноважень НБУ, без жодних спроб її ерозії через неструктуровані криптосистеми.
Головне завдання НБУ сьогодні — зберегти керованість економіки. У цьому контексті стабільна гривня є таким же стратегічним ресурсом, як і енергетика, інфраструктура чи армія.
Контроль за фінансовими потоками — щит проти зловживань
Окремий акцент голова НБУ зробив на фінансовому моніторингу, який у період воєнного стану набуває особливого значення. Він зазначив, що жодна форма легалізації віртуальних активів не має створювати шпарини для обходу валютних обмежень чи підживлення тіньової економіки. Це питання не лише фінансової дисципліни, але й державної безпеки.
Система валютного регулювання сьогодні виконує функції стримування та контролю. В умовах, коли зовнішні та внутрішні ризики посилюються, кожна фінансова операція має бути прозорою і відслідковуваною. Саме тому спроби внести до системи елементи, які складно піддаються моніторингу, викликають обґрунтовану стурбованість у регулятора.
Віртуальні активи, незважаючи на потенціал для інвестицій, можуть стати інструментом для нелегальних операцій. Анонімність, швидкість транзакцій, відсутність центрального контролю — ці переваги для держави стають ризиками. Особливо в умовах війни, коли фінансові ресурси — це кровоносна система національного спротиву.
Саме тому Пишний ставить акцент на необхідності жорсткого моніторингу та недопущення навіть гіпотетичної загрози фінансовій стабільності. І це — не обмеження, а захист. Захист економіки, бізнесу, добробуту громадян.
Відповідальне ставлення до фінансових потоків — фундамент державної стійкості. І це той фундамент, на якому НБУ будує свою позицію щодо віртуальних активів.
Висновок: технічний прогрес без втрати контролю
Україна, яка перебуває у вирі трансформацій, не може дозволити собі фінансові експерименти, що виходять за межі державного контролю. Легалізація криптовалют як активів — можлива. Але їх інтеграція у платіжну систему — неприйнятна. Це не лише позиція Національного банку, це стратегія виживання.
Голова НБУ Андрій Пишний окреслив чіткі орієнтири: цифрова трансформація — так, але тільки на умовах, що не загрожують суверенітету. Гривня була, є і залишиться єдиним законним платіжним засобом. І будь-які новації повинні працювати в інтересах держави, а не паралельно з нею.
Попереду — нові рішення, нові дискусії, нові виклики. Але фундамент — стабільна грошова система — має залишатися непорушним. Саме в цьому — відповідальність і сила держави.
