Минулого тижня в американському університеті Нотр-Дам (штат Індіана) відбулася міжнародна конференція «Революції надії: стійкість і відновлення України». Ця подія, що об’єднала дипломатів, вчених, релігійних діячів та митців, мала на меті розглянути роль надії як ключового фактора в українському спротиві.
Організатори конференції ще задовго до початку заходу визначили «надію» як її центральну тему. Проте, після драматичного загострення відносин між Україною та США, ця тема стала ще більш актуальною.
За тиждень до заходу в Білому домі відбулася невдала зустріч між президентом України Володимиром Зеленським, президентом США Дональдом Трампом та віцепрезидентом Джей-Ді Вансом. Після цієї зустрічі Вашингтон оголосив про призупинення військової допомоги та розвідданих для Києва.
Попри ці невтішні новини, учасники конференції наголошували, що надія – це не просто емоційна концепція, а стратегічний ресурс, який допомагає Україні продовжувати боротьбу.
«Сьогодні наш ворог намагається зробити Україну символом руйнації, — сказав Тарас Добко, ректор Українського католицького університету у Львові. — Але жити з надією в такій країні означає виконувати місію, нести світло туди, де панує пітьма, де розпач стає нормою».
Конференція також включала виступи високопосадовців, зокрема посла України у Вашингтоні Оксани Маркарової. Вона підкреслила, що Росія веде не лише військову війну, а й інформаційну, намагаючись делегітимізувати українську ідентичність та культуру.
«Це війна на багатьох фронтах», – сказала Маркарова у відеозверненні.
Вона наголосила, що російська пропаганда систематично намагається применшити роль України як суверенної держави.
«Нам необхідно відновити історичну справедливість і відкинути будь-які претензії Росії на українську культуру, мову та ідентичність».
Маркарова не згадала про невдалу зустріч Зеленського з Трампом, проте її слова звучали як непрямий заклик до американських союзників не забувати про Україну.
Одним із ключових спікерів заходу став митрополит Борис Гудзяк, голова Української католицької архиєпархії Філадельфії. Він наголосив, що Україна не просить жалю, а лише потребує солідарності.
«Коли хуліган нападає, жертва потребує підтримки», – сказав архієпископ.
Гудзяк зазначив, що надія є рушійною силою для українців, які продовжують жити та працювати навіть у зруйнованих містах. Він також зауважив, що нині багато хто схильний до відчаю, особливо в дипломатичних колах.
«Я провів останні тижні у Вашингтоні. Багато чиновників у Держдепартаменті не знають, що буде завтра. Страх паралізує людей».
Проте, за його словами, Україна здатна навчити Захід, як не боятися.
«Я сподіваюся, що сьогодні Україна може дати Америці урок надії. Не бійтеся. Говоріть правду. Боріться за справедливість».
Дослідники наголошують, що надія – це не лише психологічний феномен, а стратегічний інструмент виживання.
На прикладі України можна побачити, як національна єдність, віра у власну державу та стійкість суспільства допомагають протистояти навіть найсильнішому ворогу.
Як зазначив Тарас Добко, «надія – це не просто емоція, а активний ресурс безпеки».
Це пояснює, чому Росія так активно намагається підірвати моральний дух українців через пропаганду та інформаційні атаки.
Українці ж, навпаки, продовжують вірити у свою перемогу та відбудову країни навіть у найтемніші моменти.
Попри кризу у відносинах між Україною та США, міжнародні експерти наголошують: Україна потребує не жалю, а підтримки.
Російська агресія не є локальним конфліктом – це глобальна загроза, яка перевіряє силу демократичного світу.
Український народ вже довів, що готовий боротися, і ця боротьба заслуговує на повагу та допомогу.
Як підсумував митрополит Гудзяк:
«Найбільша перемога Росії буде тоді, коли Захід дозволить собі злякатися».
Україна ж, попри труднощі, продовжує давати світу найважливіший урок – ніколи не втрачати надію.
