Стрімке зростання цін на нафту після ударів США та Ізраїлю по Ірану загрожує новою хвилею інфляції, економічною нестабільністю та енергетичною кризою для Європи й Азії.
Світові енергетичні ринки переживають один із найбільш напружених моментів за останні роки. Ціна на нафту марки Brent перевищила позначку 100 доларів за барель — уперше майже за чотири роки. Стрімке подорожчання стало прямим наслідком ескалації війни на Близькому Сході після початку військових ударів США та Ізраїлю по Ірану.
На початку торгової сесії ціна на нафту навіть короткочасно перевищила 110 доларів за барель, що сигналізує про високий рівень тривоги на глобальних ринках. Інвестори побоюються тривалого порушення поставок енергоресурсів із Перської затоки.
Головною причиною паніки на ринку стало фактичне блокування Ормузької протоки — стратегічного морського коридору, через який зазвичай транспортується близько 20 відсотків світового експорту нафти.
За оцінкою редакції «Дейком», ситуація навколо Ормузької протоки стала одним із найсерйозніших викликів для глобальної енергетичної безпеки з часів енергетичних криз початку XXI століття.
Через ризик атак більшість судноплавних компаній тимчасово зупинили перевезення нафти через протоку. Десятки танкерів залишаються пришвартованими у водах Перської затоки, очікуючи на стабілізацію ситуації.
Це призвело до різкого скорочення пропозиції на світовому ринку нафти. В результаті ціни почали стрімко зростати.
З початку військових операцій наприкінці лютого ціна на нафту підскочила майже на 50 відсотків. Для світової економіки це надзвичайно швидке і різке зростання.
Найбільш болісно ситуація вдарила по країнах Азії, економіки яких значною мірою залежать від імпорту енергоресурсів із Близького Сходу.
Фондові ринки Японії та Південної Кореї вже відреагували падінням приблизно на 6 відсотків у перші години торгів.
Негативні очікування поширилися і на американський фінансовий сектор. Ф’ючерси на основні індекси США — S&P 500, Nasdaq та Dow Jones — також знизилися приблизно на 1,5 відсотка.
Енергетичні ціни мають прямий вплив на інфляцію, оскільки вартість нафти визначає ціни на бензин, дизель, транспортування та значну частину виробничих витрат.
У США ціна на бензин вже зросла приблизно на 16 відсотків, до середнього рівня 3,45 долара за галон.
Ціни на дизельне паливо піднялися ще швидше — приблизно на 22 відсотки.
Це створює додатковий тиск на американську економіку, яка й без того стикається з ознаками уповільнення.
Зростання вартості енергоносіїв також впливає на ринок природного газу, особливо в Європі та Азії.
Ці регіони значною мірою залежать від імпортних поставок газу, тому будь-яке порушення глобальної логістики швидко відображається на цінах.
Хоча Сполучені Штати є найбільшим виробником природного газу у світі, навіть там ціни вже зросли приблизно на 17 відсотків.
Високі ціни на енергію також викликають занепокоєння центральних банків, оскільки вони можуть спровокувати нову хвилю інфляції.
Інвестори вже переглядають свої очікування щодо майбутньої інфляції. Якщо на початку року прогноз становив близько 2,3 відсотка, то зараз очікування зросли до 4,5 відсотка.
Це може змусити центральні банки зберігати високі процентні ставки довше, ніж очікувалося раніше.
Високі ставки, у свою чергу, роблять кредити дорожчими для бізнесу та споживачів, що може сповільнити економічне зростання.
На ринку державних облігацій уже спостерігається реакція. Доходність дворічних казначейських облігацій США зросла приблизно до 3,56 відсотка.
Президент США Дональд Трамп намагається знизити напругу, заявляючи, що високі ціни на нафту є тимчасовим явищем.
У своєму повідомленні він назвав подорожчання енергоносіїв «невеликою ціною за безпеку і мир».
Водночас міністр енергетики США Кріс Райт також закликає не перебільшувати масштаби проблеми.
За його словами, глобальний ринок не стикається з фізичною нестачею нафти чи газу — йдеться радше про так звану «премію страху», яка виникає через геополітичні ризики.
Експерти зазначають, що ціна на нафту традиційно реагує на загрозу перебоїв у поставках навіть швидше, ніж на реальні зміни у виробництві.
Якщо судноплавство через Ормузьку протоку буде відновлено найближчим часом, ціни можуть швидко знизитися.
Однак у разі тривалого конфлікту ситуація може розвиватися за зовсім іншим сценарієм.
Деякі аналітики попереджають, що затяжна блокада протоки може підняти ціни на нафту до 120–150 доларів за барель.
Для світової економіки це означало б ризик нової енергетичної кризи.
Особливо вразливими залишаються країни Європи, які після скорочення імпорту російських енергоресурсів значно збільшили залежність від поставок з Близького Сходу.
Таким чином, події в Перській затоці вже виходять далеко за межі регіонального конфлікту.
Від стабільності постачання нафти через Ормузьку протоку сьогодні залежить не лише енергетична безпека окремих держав, а й загальний баланс світової економіки.
