У понеділок, 23 березня, глобальні ринки відкрили тиждень різким рухом вниз. Інвестори продавали акції після нових ударів по Ірану, повідомлень про знеструмлення частини Тегерана та дедалі жорсткіших погроз навколо енергетичної інфраструктури регіону.
Європейські біржі пішли в мінус уже на старті сесії: німецький DAX втратив 2%, французький CAC 40 — 1,5%, британський FTSE 100 — 1,7%. В Азії удар був жорсткішим: Kospi обвалився на 6,5%, Nikkei 225 — на 3,5%, Hang Seng — на 3,5%.
Ціни на нафту знову стали головним нервом дня. Brent піднявся до $113,61 за барель, а американський WTI — до $99,85. Це важливе уточнення: у стрічкових переказах з’являлася помилкова цифра $10, але ринок насправді говорить про інше — про новий стрибок енергетичного ризику.
За попереднім аналізом Дейком у матеріалі «Операція Epic Fury і ціна ескалації: ООН попереджає про удар по цивільних» від 28 лютого, війна швидко мала перейти від суто воєнної фази до ударів по системах, від яких залежить повсякденне життя й бізнес. Ринки нині фактично підтверджують той сценарій.
Фондові ринки падають не лише через сам факт бомбардувань. Для інвестора вирішальне інше: дорожча нафта знову розкручує інфляцію, а це зменшує шанси на швидке зниження ставок центральними банками. Саме тому геополітична тривога майже миттєво стає фінансовою.
AP прямо зазначає: ще до нинішнього загострення трейдери закладали щонайменше два зниження ставки ФРС у 2026 році, але тепер ці очікування слабшають. Коли Brent тримається вище $110, ринок знову починає думати не про м’якшу політику, а про довшу боротьбу з інфляцією.
У центрі всього — Ормузька протока, через яку проходить близько п’ятої частини світових морських поставок нафти. Для енергетичного ринку це не просто маршрут, а критичний вузол. Будь-яке обмеження судноплавства миттєво б’є по страховці, логістиці, фрахту й котируваннях Brent та WTI.
Найгостріше це відчуває Азія. За оцінкою EIA, 89% нафти й конденсату, що проходили через Ормуз, у першій половині 2025 року йшли саме на азійські ринки, а Китай, Індія, Японія та Південна Корея були ключовими напрямками. Саме тому азійські біржі сьогодні просіли глибше за європейські.
Південна Корея та Японія тут особливо показові. Їхні індекси впали не лише через загальний risk-off, а через вразливість до дорогого імпортного палива. Для економік, де виробництво, логістика й електроенергія чутливі до імпортної сировини, нафтовий шок швидко перетворюється на корпоративний шок.
Американський споживач також уже платить більше. За даними AAA, середня ціна бензину в США 23 березня сягнула $3,956 за галон, а дизеля — $5,285. Проти місячної давнини це приблизно плюс 35% для бензину і понад 42% для дизеля — темп, який ринок не може ігнорувати.
Дизель у цій історії навіть важливіший за бензин. Саме він входить у собівартість перевезень, сільського господарства, промислової логістики й роздрібних поставок. Тобто енергетична криза в Близькому Сході не зупиняється на заправці: вона швидко переходить у ціни на полиці магазинів і в промислові витрати.
Нові атаки по Тегерану додають до цієї картини ще один шар. Якщо удари по енергетичній інфраструктурі спричиняють відключення електрики у великому мегаполісі, ринок бачить уже не символічну ескалацію, а сценарій системного руйнування — з ризиками для електромереж, води, транспорту і виробництва.
Те саме стосується і риторики Вашингтона та Тегерана. Дональд Трамп пригрозив знищенням іранських електростанцій, якщо прохід через Ормуз не буде повністю відновлено, а Іран у відповідь заявив про можливі удари по енергетичних і водних об’єктах у країнах, де розміщені американські війська.
Для біржі це означає просту річ: ризик поширюється з фронту на цивільну інфраструктуру, а отже й на ширший економічний контур. Що більше у війні мішеней на кшталт електростанцій, портів, нафтотерміналів чи desalination plants, то вищою стає премія за ризик у кожному барелі нафти й у кожній акції.
Європа реагує слабше, ніж Азія, але проблема для неї не менша. Європейський бізнес уже проходив через енергетичний шок після 2022 року, тому нове зростання цін на нафту й паливо одразу б’є по промислових оцінках, транспортних витратах і перспективах споживчого попиту. Звідси й просідання Stoxx, DAX та FTSE.
Американський ринок поки виглядає стриманіше: ф’ючерси на Dow і S&P 500 у понеділок також були в мінусі, але без ознак панічного розпродажу. Це радше не шок першого дня, а визнання того, що конфлікт вступає у фазу без очевидного й швидкого виходу.
Важливо й те, що Brent уже відірвався від довоєнних рівнів приблизно на 62%. До початку нинішньої великої ескалації барель коштував близько $70, тепер — понад $113. За таких значень будь-яке нове ураження інфраструктури в Ірані, Ізраїлі чи Перській затоці сприймається ринком не як шум, а як нова база ризику.
Найближчий сценарій для глобальних ринків доволі жорсткий. Якщо Ормузька протока залишатиметься частково заблокованою, а ціни на нафту — вище $100, біржі й далі торгуватимуться через страх стагфляції: повільніше зростання, дорожча енергія, слабший споживач і обережніші центральні банки.
Головний висновок цього понеділка в тому, що ринок уже не сприймає війну між Іраном, Ізраїлем і США як окрему геополітичну драму. Для інвесторів це вже повноцінна історія про інфляцію, нафту, акції, біржі, бензин, дизель і нову глобальну енергетичну кризу, яка здатна затягнутися надовго.
