Після інавгурації Дональда Трампа на другий президентський термін, у перший же тиждень його нового правління було зупинено одинадцять вантажних рейсів зі зброєю для України. Як стало відомо агентству Reuters, рішення про скасування польотів було ухвалене усно з офісу міністра оборони Піта Гегсета, без належного погодження з Білим домом, Держдепартаментом чи керівництвом Пентагону. Це створило хвилю сум’яття в Києві, Варшаві й серед ключових американських військових командувань, зокрема в TRANSCOM — структурі, що відповідає за логістику перевезень для армії США.
У перші години після зупинки рейсів до Вашингтона надійшло безліч запитів — від українських урядовців і військових, а також від польських партнерів. Їх хвилювало головне питання: чи йдеться про повну зупинку військової допомоги Україні, чи це тимчасова пауза? Відповіді ніхто не мав. Із боку українців звучали побоювання, що цей крок може кардинально змінити позицію США у війні проти Росії.
Згідно з внутрішніми записами TRANSCOM, ініціатива виходила від самого міністра оборони, який після зустрічі з Трампом 30 січня, за участю інших радників, нібито неправильно витлумачив розмову щодо політики допомоги Україні. Президент Трамп, як стверджують джерела, не видавав чіткого наказу зупиняти поставки, а більшість присутніх високопосадовців не знали про ухвалене рішення Гегсета.
Внаслідок дій міністра оборони було скасовано 11 вантажних рейсів із баз США у Довері (Делавер) та Аль-Удейд (Катар), які мали доставити артилерійські снаряди та боєприпаси до Польщі — звідки вони мали потрапити до України. TRANSCOM повідомила, що втратила на цьому $1.6 млн, хоча частина рейсів не мала фінансових наслідків. Сама ж зупинка тривала з 2 по 5 лютого, після чого постачання було відновлено, ймовірно, після втручання радника з нацбезпеки Майка Вальтца.
Цей епізод ілюструє серйозні управлінські проблеми в адміністрації Трампа: відсутність чіткої координації, внутрішні протиріччя в Пентагоні, ухвалення ключових рішень без залучення компетентних структур. Джерела в Міноборони США вказують на наявність неформальних груп радників без досвіду державної служби, які просувають антивоєнні й ізоляціоністські ідеї. Вони виступають за згортання американської військової присутності в Європі та скорочення допомоги Україні, аргументуючи це прагненням зменшити втрати й уникнути нових воєн.
Попри гучні заяви Трампа під час передвиборчої кампанії про можливу зупинку допомоги, жодних офіційних рішень до цього моменту не було ухвалено. Лише 4 березня Білий дім офіційно оголосив про припинення нових поставок зброї, але в рамках рішень, схвалених ще за адміністрації Байдена, деякі вантажі продовжують надходити.
Водночас Україна опинилася в ситуації невизначеності, коли навіть близькі союзники не могли пояснити, що саме відбувається. За словами українського чиновника, якого цитує Reuters, у Вашингтоні назвали ситуацію "внутрішньополітичною справою", що не має прямого стосунку до стратегії підтримки Києва. Але для України це був тривожний сигнал про можливий поворот американської політики.
Джерела в адміністрації також повідомляють, що частина радників, зокрема ветеран Ден Колдуелл, активно просували ідею замороження допомоги Україні. Саме Колдуелл, як стверджують джерела, був звільнений у квітні після витоку інформації, який він заперечує. Ситуація стала ще напруженішою після того, як радник з нацбезпеки Вальтц був змушений піти у відставку, і його кандидатуру розглядають на пост представника США в ООН.
Наразі неясно, чи президент Трамп офіційно схвалив дії свого міністра, і чи відбудеться перегляд політики щодо України найближчим часом. Але ця історія виявила структурні слабкості у прийнятті рішень щодо зовнішньої політики США, особливо у критичний період, коли українська армія бореться за утримання східного фронту.
