На тлі повномасштабної війни Росії проти України, у південних регіонах країни спалахнула нова біологічна загроза: нашестя сарани, яке вже завдало серйозної шкоди врожаю соняшника. За словами фермерів із Запорізької області, комахи знищили до третини посівів, а ситуація загрожує подальшим загостренням аграрної кризи.
Як повідомляють місцеві аграрії, зокрема жителі селища Кушугум, спершу з'явилися великі зграї комах у повітрі, а вже наступного дня — «пішла піхота», тобто молоді особини, які нищили все, що росло низько над землею.
«Вони з'їли все. Що висіло — зникло», — каже фермер Олег Толматов, 46 років.
Причини: війна, спека і російська агресія
За словами Головного фітосанітарного інспектора України Вадима Чайковського, факторів такої катастрофи декілька:
- рекордно високі температури літа;
- неможливість використання авіації для обробки посівів;
- відсутність птахів, які є природними ворогами сарани.
Усе це безпосередньо пов'язано з бойовими діями та близькістю до лінії фронту.
В умовах війни багато ділянок землі занедбані, зокрема в окупованих або прифронтових районах. Через це створюються ідеальні умови для розмноження сарани, яка традиційно відкладає яйця у диких, непрохідних зонах поблизу річок.
Знищення Каховської дамби — ключовий тригер
За даними Українського аграрного союзу, руйнування Каховської гідроелектростанції, яке відбулося влітку 2023 року за участю російських військ, стало каталізатором нової екологічної загрози. Замість водосховища на Дніпрі утворилися болотисті пустки, що стали ідеальним середовищем для репродукції сарани.
Денис Марчук, заступник голови УАС, пояснює:
«Тепер у нас на півдні — нові болота, ідеальні для масового розмноження шкідників. І в умовах війни це просто неможливо контролювати».
Україна є світовим лідером з експорту соняшникової олії, а до 2022 року також входила до топ-5 експортерів пшениці. Проте тепер поставки під загрозою не лише через війну, а й через масове знищення посівів комахами.
Втрачені інструменти боротьби
За словами аграріїв, головна проблема — неможливість використання авіаційних засобів боротьби з сараною через заборону польотів у зонах, близьких до фронту. А наземні методи потребують великої кількості робочої сили, яка зараз задіяна або в армії, або виїхала за межі регіону.
Крім того, птахи, які зазвичай допомагають утримувати популяцію сарани під контролем, уникають зони бойових дій, залишаючи поля без природного захисту.
Таким чином, Запоріжжя, Миколаївщина та Херсонщина — ключові області для вирощування зернових і олійних культур — опинилися під подвійним ударом: окупація та сарана.
Економічні втрати та глобальні ризики
На жаль, державні органи поки що не оприлюднили точних даних щодо площ ураження чи оцінки економічних втрат. Проте експерти попереджають: якщо не вжити термінових заходів, український агросектор може зазнати десятків мільйонів доларів збитків, що боляче вдарить як по внутрішньому ринку, так і по експорту агропродукції.
Також існує ризик, що з часом зграї сарани можуть просунутися на північніші області, поширюючи ланцюгову екологічну загрозу.
Що робити?
Фахівці закликають до розробки кризових механізмів реагування, які дозволили б принаймні частково контролювати ситуацію. Йдеться про:
- залучення дронів для моніторингу полів;
- локалізовану хіміко-біологічну обробку на доступних ділянках;
- запуск програм підтримки фермерів, які зазнали втрат.
У перспективі уряд України має розробити стратегію біозахисту, яка враховуватиме реалії воєнного часу.
Нашестя сарани на півдні України стало ще одним свідченням того, як війна призводить до непередбачуваних катастроф — не лише людських, а й екологічних і продовольчих. Відсутність контролю, спека, зруйновані інфраструктури та російська агресія створили ідеальні умови для розгортання біологічної кризи.
Сьогодні необхідно діяти системно: держава, аграрні об'єднання та міжнародні партнери повинні шукати альтернативні методи захисту врожаю, інакше мільйони українців і споживачів за кордоном можуть відчути наслідки цього невидимого фронту війни вже найближчим часом.
