Російська дронова атака та масований ракетний удар по Києву в ніч на 17 червня стали найкривавішими для столиці з літа минулого року: офіційно підтверджено 14 загиблих і понад 100 поранених, серед них двоє дітей.
Київ прокинувся під гуркіт вибухів і клуби чорного диму, а звичайний ранок обернувся на черговий доказ, що російська агресія не знає меж і цілить передусім у мирних жителів. Мерія вже назвала обстріл «безпрецедентним терором», адже ворог поєднав дрони-камікадзе й високоточні ракети, щоби обійти оборону й посіяти хаос.
За даними Повітряних сил, ворог випустив 32 ракети різних типів та понад 440 безпілотників і хибних цілей, намагаючись виснажити українську ППО. Сигнал «повітряна тривога» тривав рекордні десять годин, змушуючи тисячі киян сидіти в коридорах і бомбосховищах.
Коли дрони ревіли над дахами, артилеристи строчили трасерами, а небо раз у раз розтинали спалахи перехоплень, місто нагадувало фронтову смугу. Попри це, захисники збили близько 75 відсотків цілей, утім навіть один пропущений боєприпас у густозаселеному місті призводить до трагедії.
Українські рятувальники на місці російського ракетного удару в Києві, Україна, у вівторок. Геня Савілов
Найбільших руйнувань зазнав дев’ятиповерховий житловий будинок у Голосіївському районі. Ракетний удар вирвав із фасаду цілу секцію, обваливши перекриття і підпаливши квартири.
Під завалами продовжують шукати людей; рятувальники вже витягли тіла трьох, але є ймовірність, що загиблих більше. Цивільні жертви зафіксовані й у Деснянському районі, де уламки збитого дрона підпалили стоянку автомобілів. Сотні мешканців залишилися без даху, води та світла, комунальники розгорнули пункти обігріву та зарядки пристроїв.
Серед тих, хто дивом уцілів, — 29-річний Євгеній Поваренков. У момент вибуху чоловік спав у квартирі на сьомому поверсі; хвиля викинула його з ліжка, а сусідню стіну буквально здуло.
«Я нічого не чув, лише прокинувся від болю в голові й пилу, — згадує він. — Мама була при тямі, але вся в крові. Я витягнув її на сходи, тоді прийшли рятувальники». Зараз Євгеній стоїть біля зруйнованого під’їзду, чекає дозволу забрати документи й повторює, що вулиця вже ніколи не буде колишньою.
Президент Володимир Зеленський, який саме перебуває на саміті G7 у Канаді, різко засудив атаку й наголосив, що вона покликана зірвати дипломатичні зусилля. «Путін б’є тому, що може собі це дозволити, і світ мусить позбавити його цієї можливості», — сказав він, закликавши союзників передати додаткові батареї Patriot і далекобійні ракети. Зеленський окремо подякував американським медикам, які допомагають лікувати опіки й травми, спричинені російськими балістичними ударами.
Внаслідок удару загинуло 14 людей та понад 100 отримали поранення. Томас Пітер
Лідери країн G7, шоковані фото зі зруйнованих київських кварталів, погодили новий пакет санкцій проти російського фінансового сектору та обмеження на експорт високотехнологічних мікрочипів. Однак експерти попереджають: без негайної оборонної допомоги навіть найжорсткіші економічні заходи не зупинять виробництво дешевих дронів, якими Кремль тероризує українські міста. Європарламент уже обговорює виділення ще 50 млрд євро на військові закупівлі Києва, але рішення можуть заблокувати окремі уряди, стурбовані підвищенням енергетичних цін.
На сухопутному фронті Росія водночас посилює тиск: за даними Black Bird Group, у травні окупанти просунулися на 520 км² і продовжують штурмувати околиці Сум, Костянтинівки та Покровська. Аналітики припускають, що масовані удари по тилових містах мають відволікти ППО та логістику, аби полегшити прорив на сході. Українське командування запевняє, що резерви створені, але визнає: потрібні додаткові снаряди калібру 155 мм, без яких артилерія не зможе відповідати таким же темпом.
Повсякденне життя киян перетворилося на марафон витривалості. Багато хто тримає тривожні валізи біля дверей, а ґаджети заряджає щоразу, коли є струм. Психологи фіксують сплеск тривожних розладів серед дітей, для яких сирени й вибухи стали буденною аудіодоріжкою.
Російський безпілотник біля будівлі в Києві під час атаки у вівторок. Єфрем Лукацький
Волонтери організували мобільні групи підтримки, роздають гарячі напої, проводять арт-терапію, допомагаючи прожити втрати й повернути хоча б крихту відчуття безпеки.
Управління ООН з прав людини підрахувало, що за перші п’ять місяців 2025 року кількість убитих і поранених цивільних перевищила показник минулого року на 50 відсотків. Організація закликає Росію дотримуватися Женевських конвенцій, але офіційна Москва заперечує удари по житлових кварталах, попри докази зі супутників і камер спостереження. Українські прокурори вже відкрили 140 000 проваджень щодо воєнних злочинів, сподіваючись, що кожен епізод стане цвяхом у майбутньому вироку.
Командування ППО вимагає прискорити поставки систем IRIS-T, NASAMS і Patriot, здатних збивати балістичні ракети «Іскандер-М». За підрахунками Міністерства оборони, наразі Україні потрібно щонайменше дванадцять додаткових батарей, щоб закрити небо над мегаполісами. Представники США заявили, що питання поставок розглянуть на найближчій зустрічі у форматі «Рамштайн», проте строки залежать від конгресових процедур.
Рятувальники вивозять пораненого мешканця з пошкодженого багатоквартирного будинку. Томас Пітер
На тлі постійної загрози Київ запускає програму «Фортеця столиці», яка передбачає зміцнення критичних об’єктів, встановлення нових радарів і розгортання мобільних підрозділів ближньої ППО. Мер Віталій Кличко пообіцяв, що загиблі не залишаться лише цифрами: їхні імена викарбують у меморіалі, який планують відкрити до Дня Незалежності. Водночас саме слово «Київ» стає символом незламності; подію підтримав і Володимир Зеленський, наголосивши, що цивільні жертви не злякають українців, а лише зміцнять прагнення до свободи.
Попри втому, столиця живе: кав’ярні подають ранкову каву під звук електрогенераторів, музиканти грають на станціях метро, а комунальники чистять тротуари від скла. Кожна наступна ракетна тінь робить містян згуртованішими, а потужність чергової дронової хвилі лише підкреслює солідарність світової спільноти з Україною. Зрештою, саме стійкість суспільства та підтримка партнерів здатні перетворити руїни на підмурок майбутнього миру, у якому пам’ять про загиблих стане дороговказом для нових поколінь.
