Ізраїль балансує між “повною перемогою” і загрозою життю заручників
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу планує скликати Раду національної безпеки для обговорення можливого розширення військової операції в Газі на всю територію анклаву. Попри опір військових і хвилю протестів у країні, уряд намагається просунутись до заявленої мети — повного знищення ХАМАС.
Станом на серпень 2025 року в секторі Гази, за оцінками ізраїльських спецслужб, перебувають щонайменше 50 ізраїльських заручників. Близько 20 з них імовірно ще живі. Родичі бранців вважають, що розширення бойових дій може стати смертним вироком для їхніх близьких. Активісти з організації "Форум родин заручників і зниклих" відкрито закликають до укладення негайної угоди з ХАМАС для звільнення полонених.
Ізраїльська громадськість дедалі більше виступає проти ідеї повної окупації Гази. Тисячі протестувальників вийшли на вулиці Тель-Авіва та інших міст, вимагаючи припинення війни й обміну заручників. Лідер опозиції Яїр Лапід прямо заявив Нетаньягу, що "окупація Гази — дуже погана ідея", яка лише погіршить гуманітарну ситуацію й збільшить кількість жертв.
Хронологія війни та політичний глухий кут
Війна в Газі триває понад 10 місяців. Від початку широкомасштабного наступу Ізраїлю після атаки ХАМАС 7 жовтня 2023 року, в якій загинуло 1 200 осіб і понад 250 було викрадено, ситуація в регіоні погіршилась. Попри те, що Ізраїль контролює понад 75% території Гази, остаточної мети — знищення ХАМАС — досягти не вдалось.
Погіршення гуманітарної ситуації у Газі викликало гостру критику з боку міжнародної спільноти, зокрема традиційних союзників Ізраїлю. Більшість урядів світу та провідні гуманітарні організації покладають відповідальність за масовий голод і загибель десятків тисяч мирних мешканців саме на ізраїльську військову політику.
За даними міністерства охорони здоров’я Гази, від ізраїльських ударів загинуло понад 60 000 палестинців, включаючи тисячі дітей. Хоча Ізраїль стверджує, що метою є лише знищення бойовиків, масштаби руйнувань і кількість жертв вказують на протилежне. Майже 2 мільйони мешканців анклаву залишились без житла, багато з них були переміщені кілька разів.
Згідно з повідомленнями ізраїльських ЗМІ, військові виступають проти наступу на центральні частини Гази, оскільки це значно підвищить ризик загибелі заручників. Проте Нетаньягу перебуває під тиском радикальних правих партнерів по коаліції, які відкрито закликають до повної окупації території та навіть відновлення єврейських поселень.
Стратегія або шантаж?
Частина аналітиків вважає, що розмови про повномасштабне просування в Газі — це елемент політичного шантажу, спрямованого на ХАМАС, щоб змусити його погодитися на обмін заручників. Однак поки що угоди не досягнуто: ХАМАС вимагає припинення війни, чого Ізраїль принципово не готовий гарантувати.
Політичне майбутнє Нетаньягу тісно пов’язане з цією війною. З одного боку, поразка або навіть перемир’я без "повної перемоги" загрожує розпадом коаліції. З іншого боку — продовження війни загрожує не лише життям заручників, а й самому Ізраїлю новою хвилею міжнародної ізоляції та посиленням терористичних загроз.
Поточна ситуація у Газі свідчить про необхідність перегляду ізраїльської політики. Без масштабної гуманітарної паузи та реальних переговорів про звільнення заручників, подальша ескалація може мати катастрофічні наслідки.
