Ізраїльський прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу в екстреному відеозверненні повідомив про проведення авіаударів по ключових об’єктах іранської ядерної інфраструктури та ракетних комплексів із підкресленням, що операція триватиме “стільки, скільки буде потрібно”.
За словами Нетаньягу, першим етапом було знищення головного збагачувального центру в Натанці, об’єктів з виробництва балістичних ракет та ліквідація провідних науковців, залучених до створення ядерної зброї.
Міністр закликав громадян дотримуватися правил цивільного захисту, готуючись до можливого ракетно-дронного контрудару з боку Ірану.
Політичний контекст рішення бере початок у багаторічному протистоянні навколо іранської ядерної програми. Ізраїль, побоюючись екзистенційної загрози з боку режиму, який він вважає близьким до досягнення “точки неповернення” у виробництві боєголовок, останніми місяцями інтенсифікував збір розвідувальних даних.
За оцінками ізраїльської розвідки, Іран накопичив достатньо високо збагаченого урану для виготовлення декількох ядерних зарядів протягом кількох місяців, водночас модернізуючи парк уранових центрифуг і збільшуючи дальність ракетних систем.
Нетаньягу пояснив, що ліквідація трьох генералів Корпусу вартових ісламської революції та зменшення кадрового потенціалу аятолли Хаменеї мають на меті дестабілізувати військове керівництво Ірану й перервати ланцюг командування, здатний координувати масовані удари проти ізраїльських міст.
Окрім того, “удари по науковцям – це сигнал, що ми не залишимо непокараними тих, хто працює над зловісними технологіями”, — сказав він, натякаючи на вбивства двох провідних ядерних інженерів під час удару.
З огляду на реакцію Тегерана, ізраїльська влада запровадила в країні “особливий режим надзвичайної ситуації”: скасовані навчальні заняття, обмежені масові зібрання та рекомендації працювати лише “в критично важливих сферах”.
Home Front Command перевела систему цивільного захисту на підвищений рівень готовності, розгорнувши додаткові укриття та посиливши патрулювання поблизу стратегічних об’єктів. Сирени сповіщення пролунали не лише в прикордонних регіонах, але й у Тель-Авіві з його щільною інфраструктурою, що свідчить про серйозність очікуваної ракетно-дронної відповіді.
У Вашингтоні офіційно зазначили, що США не брали участі в плануванні чи виконанні авіаудару, проте були попереджені про початок операції, щоб запобігти випадковим втратам серед союзників. Держсекретар наголосив, що Сполучені Штати підтримують право Ізраїлю на самооборону, але закликали сторони до стриманості, аби уникнути масштабного конфлікту. Наразі до регіону перекидають додаткові зенітні комплекси для захисту американських баз і особового складу.
Аналітики відзначають, що такий крок може дати короткострокову перевагу Ізраїлю, сповільнивши іранську програму на кілька місяців. Однак ризики залишаються високими: Іран неодноразово погрожував “жорсткою помстою” та залученням своїх союзників у Лівані й Ємені до контратак, що може призвести до ескалації у вигляді ракетних обстрілів і хвиль безпілотників. Крім того, нестабільність регіону вже вплинула на світові ціни на нафту, піднявши їх більш ніж на 7 %, що може позначитися на економіках багатьох країн.
Заплановані переговори в Омані між представниками США та Ірану також опинилися під сумнівом: іранська делегація погрожувала вийти з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, якщо проти її об’єктів застосовуватимуть “непропорційну силу”. Дипломати стверджують, що нинішні дії Ізраїлю значно ускладнюють атмосферу довіри, необхідну для будь-яких компромісів щодо збагачення урану.
У довгостроковій перспективі Ізраїлю важливо зберегти міжнародну підтримку та не дати конфлікту перерости у повномасштабну війну. Ключові завдання — забезпечити ефективний захист цивільного населення, не допустити блокади Ормузької протоки, яка є життєво важливою для світових енергетичних потоків, і посилити дипломатичну координацію з союзниками. Своєю чергою, світова спільнота має активізувати зусилля з контролю за виконанням ядерних угод та санкцій, щоб не допустити отримання Іраном ядерної зброї без необхідності прямого військового втручання.
Таким чином, рішення Нетаньягу про продовження бойових дій “настільки довго, наскільки це потрібно” відображає прагнення Ізраїлю утримати стратегічну ініціативу й нейтралізувати ядерний виклик, але водночас підкреслює глибину регіональної напруги та потребу у збалансованому підході, здатному поєднати рішучі оборонні заходи з реалістичною дипломатією. Усі залучені сторони наразі перебувають на межі вибору між ескалацією та прагненням до стабільності — і від наступних кроків залежатиме майбутнє безпеки не лише Близького Сходу, а й усього світу.
