Німеччина зіткнулася з новим викликом на шляху до масштабного посилення власної оборони. Поки уряд у Берліні прагне збільшити чисельність Бундесверу та перетворити його на одну з найсильніших армій Європи, дедалі більше молодих чоловіків заявляють про небажання проходити військову службу з міркувань совісті або релігійних переконань.
Як повідомляє The Guardian, у 2026 році кількість таких звернень у Німеччині суттєво зросла. За перші шість місяців року Федеральне відомство у справах сім’ї отримало 5862 заяви про відмову від військової служби. Це більше, ніж за весь попередній рік, коли було зареєстровано 3879 подібних звернень. Для порівняння, у 2024 році таких заяв було лише 2249.
Станом на кінець травня 2026 року німецькі органи влади вже схвалили 2667 заяв про відмову від служби. У 2025 році позитивні рішення отримали 2830 заявників.
Така тенденція викликає занепокоєння серед німецьких політиків і військового керівництва, оскільки вона збігається з періодом активного реформування армії. Берлін намагається збільшити оборонний потенціал країни через зростання безпекових ризиків у Європі та необхідність посилення стримування на тлі агресивної політики Росії.
Право на відмову від військової служби з міркувань совісті гарантоване Конституцією Німеччини. Основний закон країни прямо передбачає, що ніхто не може бути змушений проти власних переконань проходити військову службу із застосуванням зброї.
Саме цим правом дедалі частіше користуються молоді німці після того, як уряд запровадив нову систему підготовки до можливого відновлення масштабного військового набору. З 1 січня всі чоловіки віком від 18 років повинні заповнити спеціальну анкету щодо готовності до служби та пройти медичний огляд.
Жінки також можуть добровільно долучатися до процедури відбору та служби в армії, однак для них ці вимоги не є обов’язковими. Ініціатором нової системи став міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, який неодноразово заявляв про необхідність підготовки країни до нових викликів безпеки.
Аналітики вважають, що збільшення кількості відмов пов’язане не лише з формальним запуском нової системи, а й із побоюваннями молодого покоління щодо можливого майбутнього використання німецьких військових у міжнародних операціях.
Серед можливих причин називають страх перед участю у місіях за межами країни — зокрема у потенційних операціях у стратегічно важливих регіонах світу або у майбутніх миротворчих місіях після завершення війни в Україні.
Наразі Німеччина не має обов’язкового військового призову. Його було призупинено у 2011 році після десятиліть існування системи загальної військової служби. Проте після початку повномасштабної війни Росії проти України Берлін поступово переглядає свою оборонну політику та відходить від традиційного післявоєнного пацифізму.
За даними The Guardian, нині чисельність Бундесверу становить близько 186 тисяч військовослужбовців. При цьому німецька армія продовжує стикатися з проблемами у сфері комплектації особового складу, модернізації техніки та розвитку окремих військових можливостей.
Консервативний блок ХДС/ХСС заявив, що якщо до 2035 року країні не вдасться збільшити кількість добровольців приблизно до 260 тисяч військовослужбовців, Німеччина може повернути обов’язковий призов. Для цього, однак, знадобляться додаткові законодавчі зміни.
Питання військового набору стало одним із найбільш дискусійних у німецькому суспільстві. З одного боку, влада наголошує на необхідності зміцнення оборони та підготовки до нової безпекової реальності. З іншого — частина громадян виступає проти повернення системи, яка передбачає обов’язкову участь молоді у військовій службі.
Ситуація відображає глибокі зміни у підходах Німеччини до власної ролі у світі. Протягом десятиліть після завершення Другої світової війни країна дотримувалася обережної військової політики, роблячи акцент на дипломатії та економічному впливі. Проте війна в Україні, посилення глобальної нестабільності та зміна позиції США щодо європейської безпеки змушують Берлін значно більше уваги приділяти обороні.
Наприкінці червня стало відомо, що уряд Німеччини розглядає можливість повернення обов’язкової військової служби вже у найближчі роки, якщо добровільна модель не забезпечить необхідної кількості військовослужбовців.
Голова комітету оборони Бундестагу Томас Рьовекамп заявляв, що лише добровільна система може виявитися недостатньою для виконання амбітних планів щодо розширення армії.
Таким чином, перед Німеччиною постало складне завдання: одночасно зміцнити обороноздатність країни та врахувати суспільні настрої молодого покоління. Від того, яке рішення ухвалить Берлін, залежатиме не лише майбутнє Бундесверу, а й роль Німеччини у системі безпеки Європи.
