Європейський Союз ухвалив один із наймасштабніших пакетів санкцій проти Росії за останні чотири роки. Нові обмеження стали 21-м пакетом санкційної політики Брюсселя та охоплюють одразу кілька ключових секторів, які допомагають Москві підтримувати економічні можливості та продовжувати військові дії проти України.
Про масштаби нового рішення повідомила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. За її словами, цей пакет став найбільшим за останні чотири роки — загалом до санкційних списків внесли 218 позицій.
«Це наш найбільший санкційний пакет за останні чотири роки — загалом до санкційних списків внесено 218 позицій», — заявила Каллас.
За словами представниці Євросоюзу, нові обмеження спрямовані проти фінансового сектору, енергетики, військово-промислового комплексу та структур, які допомагають обходити міжнародні санкції.
Удар по фінансових каналах та схемах обходу обмежень
Одним із головних напрямів нового пакета стали фінансові структури. ЄС запроваджує санкції проти понад сотні банків, криптовалютних операторів та інших учасників фінансових операцій.
Особливу увагу Брюссель приділив можливостям обходу санкцій через треті країни та використанню цифрових фінансових інструментів. Уперше передбачається можливість повного блокування криптовалютних сервісів, які можуть використовуватися для уникнення санкційних обмежень.
Окремо обмеження торкнулися нафтових трейдерів та компаній, які беруть участь у схемах транспортування або продажу російських енергоресурсів.
За словами уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, фінансовий блок нового пакета є одним із найбільш масштабних.
«Розширено заборони на транзакції ще з 90 банками, криптоплатформами та нафтотрейдерами у третіх країнах», — зазначив він.
Нові санкції проти «тіньового флоту» та нафтової інфраструктури
Ще одним важливим напрямом стали обмеження проти так званого «тіньового флоту» — суден, які використовуються для транспортування російської нафти в обхід міжнародних обмежень.
До санкційного списку додадуть понад 40 таких суден. Крім самих кораблів, Євросоюз уперше розширив санкційний тиск на супутню інфраструктуру.
Йдеться про компанії та об’єкти, які забезпечують роботу цього флоту: порти, заправні структури, підприємства, що обслуговують перевезення, а також окремі нафтопереробні заводи.
Водночас ЄС зберіг певні компромісні положення щодо транспортування визначених обсягів скрапленого природного газу з російського проєкту «Ямал» до Китаю.
Окремим рішенням стало замороження цінової стелі на російську нафту на рівні 44,1 долара за барель. Як пояснив Владислав Власюк, автоматичний перегляд обмеження міг би призвести до підвищення допустимого рівня через коливання світових цін. Тому ЄС вирішив зафіксувати цей показник на рік, щоб не створювати додаткових можливостей для збільшення доходів Росії.
Обмеження проти військового виробництва
Значна частина нового пакета спрямована проти підприємств військово-промислового комплексу.
До санкційних списків внесли понад 50 компаній, які пов’язані з виробництвом військової техніки, озброєння та далекобійних безпілотників.
Європейські обмеження передбачають заборону експорту окремого наземного обладнання для безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби, спеціальних металів та сплавів, які можуть використовуватися у виробництві військової продукції.
Особливу увагу приділено підприємствам, які беруть участь у створенні російських далекобійних дронів. У ЄС наголосили, що такі технології безпосередньо пов’язані з можливостями завдання ударів по території України.
Санкції проти причетних осіб та військових
Новий пакет також передбачає персональні обмеження. Під санкції потрапили майже 250 фізичних та юридичних осіб.
Окремим пунктом стала заборона на в’їзд до країн Євросоюзу для російських військових, які безпосередньо брали участь у війні проти України.
Кая Каллас зазначила, що ЄС також продовжує реагувати на порушення прав людини, атаки на цивільне населення, пошкодження інфраструктури та знищення культурної спадщини України.
До цього пакета також увійшли санкції проти осіб, яких пов’язують із жорстоким поводженням та вбивствами українських військовополонених і цивільних затриманих, а також проти технологічних компаній, які допомагають владі РФ здійснювати цифровий контроль і репресії щодо користувачів інтернету.
Україна відіграла важливу роль у формуванні санкцій
В Офісі президента України наголосили, що значна частина нових санкційних рішень стала результатом роботи української команди.
Владислав Власюк заявив, що Україна регулярно передавала партнерам інформацію про механізми обходу санкцій через треті країни, нові компоненти у військовій техніці та компанії, які допомагають підтримувати російську військову промисловість.
«Значна частка пропозицій у цьому пакеті — це прямий результат аналітики та роботи української команди», — підкреслив він.
За його словами, хоча під час підготовки пакета не вдалося зберегти всі початкові пропозиції, ключові рішення вдалося відстояти.
Зокрема, до остаточного документа не увійшли санкції проти патріарха РПЦ Кирила та засновника компанії «Лукойл» Вагіта Алекперова. Водночас Україна вважає важливим сам факт продовження санкційного тиску та розширення обмежень у стратегічних сферах.
ЄС уже працює над наступним пакетом санкцій
Попри ухвалення 21-го пакета, робота над новими обмеженнями вже розпочалася.
За словами Владислава Власюка, Євросоюз почав підготовку 22-го пакета санкцій, у якому особлива увага буде приділена особам, причетним до депортації українських дітей, а також організаторам псевдовиборів на тимчасово захоплених територіях.
Новий пакет санкцій демонструє, що ЄС продовжує шукати способи посилити економічний тиск через перекриття фінансових потоків, обмеження доступу до технологій та боротьбу зі схемами обходу санкцій.
Для України це означає збереження підтримки з боку європейських партнерів та продовження міжнародної політики, спрямованої на послаблення ресурсних можливостей Росії.
