Останні повідомлення про нібито масштабне оновлення російських ракет «Іскандер» викликали активну дискусію серед військових оглядачів та українських моніторингових спільнот. У мережі з’явилася інформація, що Росія могла модернізувати свої балістичні ракети таким чином, щоб ускладнити їхнє виявлення та перехоплення українськими системами протиповітряної оборони.
Втім, експерти закликають не перебільшувати значення цих змін. Авіаексперт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко заявив, що частина характеристик, які зараз подаються як нові можливості ракети, фактично існувала ще з моменту створення комплексу.
Одним із найбільш обговорюваних тверджень стала інформація про те, що модернізований «Іскандер» начебто зможе летіти на низькій висоті, приховуючись від українських радарів та систем ППО. За словами експерта, така версія викликає сумніви через сам принцип польоту балістичних ракет.
«Іскандер» належить до класу балістичних ракет, а їхня траєкторія передбачає значний набір висоти. На відміну від крилатих ракет, які можуть тривалий час рухатися на малих висотах, балістичні ракети виконують політ за іншою схемою.
Як пояснив Романенко, висота польоту залежить від дальності запуску, однак мінімальна висота траєкторії таких ракет вимірюється десятками кілометрів. Наприклад, під час польоту до Києва ракета може підніматися приблизно на 40–50 кілометрів, після чого переходити до стрімкого зниження за балістичною траєкторією.
Тому твердження про здатність «Іскандера» буквально ховатися на малій висоті експерт вважає некоректним. За його словами, це суперечить особливостям конструкції та принципу роботи такого типу озброєння.
Водночас Романенко не заперечує, що Росія могла працювати над покращенням окремих характеристик ракети. Зокрема, йдеться про збільшення маневреності під час польоту. Однак, за словами спеціаліста, це не є принципово новою технологією.
Маневрування було передбачене ще на етапі проєктування комплексу близько двох десятиліть тому. Можливі сучасні зміни можуть стосуватися лише розширення діапазону таких маневрів, але сама ідея не є новою.
Експерт наголосив, що українські системи протиповітряної оборони вже мають досвід боротьби з такими цілями. Зокрема, за наявності необхідного запасу ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot українські військові продовжують збивати частину балістичних ракет.
Окремо фахівець прокоментував інформацію про можливе використання на «Іскандерах» теплових та радіолокаційних пасток. За його словами, це також не є новою практикою для Росії.
Подібні засоби вже застосовувалися на початку повномасштабної війни. Тоді російські війська намагалися використовувати теплові пастки, однак українські оператори навчилися відрізняти їх від справжніх ракетних цілей.
Причина полягає в тому, що такі пастки мають інші характеристики польоту та швидко втрачають швидкість, що дозволяє системам спостереження та операторам ППО визначати, які об’єкти становлять реальну загрозу.
Після цього Росія частіше почала робити ставку на засоби радіоелектронної боротьби, які встановлюються на ракетах та мають створювати додаткові труднощі для систем перехоплення.
Водночас експерт припустив, що зараз можуть йтися про нові типи таких засобів, однак підтвердженої інформації від надійних джерел щодо цього наразі немає.
Раніше українські моніторингові ресурси повідомляли, що Росія найближчим часом може отримати модернізовані балістичні ракети для комплексу «Іскандер». Серед заявлених характеристик називали можливість складнішого маневрування, застосування нових радіолокаційних пасток та ускладнення роботи систем ППО.
Однак, на думку експертів, важливо розділяти реальні технічні зміни та інформаційний ефект навколо них. Модернізація ракетних комплексів є постійним процесом, але це не означає автоматичної появи принципово нової зброї, яку неможливо перехопити.
За даними української розвідки, Росія продовжує виробництво балістичних ракет для комплексів «Іскандер». Повідомлялося, що темпи виробництва можуть становити близько 60 ракет на місяць, а загальний запас таких боєприпасів залишається значним.
Водночас аналітики зазначають, що Росія активно використовує накопичені запаси ракет, оскільки частина запусків не досягає цілей через роботу української системи протиповітряної оборони.
Таким чином, навіть якщо нові модифікації «Іскандерів» справді з’являться, вони не означають кардинальної зміни ситуації. Більшість можливостей, про які зараз говорять як про нові, були закладені ще під час створення ракети. Українська ППО вже має досвід протидії цим загрозам, а боротьба між розвитком ракетних технологій та засобами їхнього перехоплення продовжується.
