Урядовці переконані, що ці зміни зроблять систему більш гнучкою, прогнозованою і стійкою до безпекових та демографічних викликів.
Перезапуск системи: чому виникла потреба в змінах
Рішення про оновлення підходів до створення й постачання підручників ухвалив Кабінет міністрів України. Відповідні зміни були внесені до нормативних постанов, що регулюють увесь процес — від формування потреби до доставки книжок у школи. У Міністерстві освіти і науки України наголошують: попередня модель більше не відповідала реаліям часу.
Раніше повний цикл — написання, експертиза, апробація, конкурсний відбір і друк — вкладався в один рік. Такий темп створював надмірний тиск на авторські колективи, редакторів і видавництва. У результаті якість змісту часто ставала заручницею стислих строків, а школи отримували книжки із затримками.
Заступниця міністра освіти Надія Кузьмичова публічно визнавала, що однорічний цикл підручникотворення породжував ризики для якості навчальних матеріалів. За її словами, автори фізично не встигали якісно опрацювати зміст, пройти всі етапи рецензування та врахувати результати апробації в реальному навчальному процесі.
Крім того, воєнні ризики, складна логістика та переміщення учнів і вчителів всередині країни лише посилили вразливість системи. Навіть незначні затримки на одному етапі запускали ланцюгову реакцію, яка завершувалася відсутністю підручників на початку навчального року.
Саме тому новий підхід покликаний не просто змінити строки, а й перебудувати логіку роботи: зробити її більш системною, передбачуваною та адаптивною до викликів.
Дворічний цикл: більше часу — більше якості
Ключовим нововведенням стало продовження повного циклу підготовки підручників до двох років. Тепер перелік навчальних видань, які планують друкувати, публікуватимуть до 31 січня — за два роки до фактичного друку. Раніше цей дедлайн припадав на середину травня за рік до випуску.
Такий крок дозволяє розпочинати підготовку завчасно. Авторські колективи отримують достатньо часу для ґрунтовного опрацювання програм, консультацій із педагогами-практиками, а також для доопрацювання матеріалів після апробації.
Повноцінна річна апробація стає не формальністю, а реальним дослідженням у межах освітнього процесу. Учителі зможуть протестувати підручники в класах, надати зауваження й пропозиції, а автори — внести зміни до остаточної версії. Це принципово змінює якість навчальної літератури.
Першими за новим дворічним циклом створюватимуть підручники для 1-х і 5-х класів. Розроблення стартує у 2026 році, а доставка до шкіл запланована на 2028-й. Така перспектива свідчить про стратегічне планування, а не ситуативні рішення.
У Міністерстві освіти і науки України переконані, що саме системність і довгострокове бачення допоможуть уникнути торішніх криз і повернути довіру педагогів та батьків до процесу підручникотворення.
Логістика без посередників і особлива увага до інклюзії
Ще однією важливою зміною стало доставлення підручників безпосередньо з видавництв до закладів освіти. Раніше книжки спершу надходили до обласних баз, і лише потім — у школи. Цей ланцюг часто ставав причиною затримок.
Пряме постачання скорочує час у дорозі, мінімізує бюрократичні процедури та зменшує ризики втрат або помилок у розподілі. Особливо це важливо для регіонів, де безпекова ситуація залишається складною.
Окрему увагу приділено підручникам для учнів з особливими освітніми потребами. Видання рельєфно-крапковим шрифтом та збільшеним шрифтом мають чітко визначені строки доставки. У 2026–2027 роках вони повинні надійти до 1 грудня, а з 2028 року — вже до початку навчального року.
Ці зміни стали відповіддю на критичну ситуацію попередніх років, коли школи не отримали жодного примірника шрифтом Брайля, попри заплановані десятки тисяч книжок. Для дітей із порушенням зору це означало фактичне позбавлення рівного доступу до освіти.
Тепер держава декларує, що інклюзія — не додаткова опція, а базовий принцип освітньої політики. І підручникотворення має відповідати цьому принципу без винятків.
Резервний фонд і контроль: уроки минулих помилок
Зміни торкнулися й резервного фонду підручників. Його обсяг зменшили з 20% до 5% від загальної потреби. У відомстві пояснюють: це дозволить раціональніше використовувати кошти державного бюджету, зберігаючи водночас необхідний запас.
Резерв передбачено для непередбачуваних ситуацій — переміщення учнів, відкриття нових класів, потреб українських освітніх центрів за кордоном. Водночас надмірний запас у минулі роки призводив до неефективного використання ресурсів.
Якщо через бойові дії чи тимчасову відсутність контролю над територією школи не зможуть отримати підручники, примірники зберігатимуть у резервних фондах або в територіальних громадах до стабілізації ситуації. Це дозволяє зберегти навчальну літературу та уникнути втрат.
Контроль за своєчасною доставкою покладено на обласні військові адміністрації, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, а також на профільну державну установу у сфері управління освітою. Така багаторівнева система має зменшити ризик провалів.
Не можна оминути й політичний контекст. Раніше міністр освіти і науки Оксен Лісовий заявляв, що всі підручники будуть доставлені до 15 вересня, однак значна частина видань так і не надійшла вчасно. Голова парламентського комітету Сергій Бабак повідомляв, що окремі договори на друк навіть не були укладені, попри виділені кошти. У підсумку профільний комітет визнав роботу міністерства в частині забезпечення шкіл підручниками незадовільною.
Після цього держава застосувала фінансові санкції до низки видавництв за порушення строків доставки. Проте штрафи — це вже реакція на проблему. Новий підхід має стати превентивним механізмом, що не допускає повторення криз.
Гнучкість і стійкість як стратегія майбутнього
Сьогодні підручник — це не просто друкована книжка. Це інструмент формування світогляду, знань і навичок нового покоління. Тому питання підручникотворення виходить за межі технічної процедури й стає частиною державної стратегії.
Дворічне планування, пряма логістика, контроль строків, раціональний резервний фонд — усе це елементи однієї системи, яка має працювати без збоїв навіть у складних умовах. Гнучкість означає здатність швидко реагувати на зміни, а стійкість — витримувати тривалий тиск.
Освітня система України переживає період трансформації. Демографічні зміни, внутрішня міграція, безпекові виклики — усе це вимагає нових управлінських рішень. І підручникотворення стає одним із маркерів цієї трансформації.
Якщо задекларовані принципи буде реалізовано повною мірою, українські школярі отримуватимуть якісні підручники вчасно, незалежно від регіону проживання чи індивідуальних освітніх потреб. Це не лише про книжки — це про рівність можливостей.
Зрештою, зміни в системі підручникотворення — це крок до зрілої, відповідальної державної політики в освіті. І від того, наскільки успішно вона буде втілена, залежить довіра суспільства до реформ і майбутнє української школи.
