Облікова ставка залишається ключовим орієнтиром для всієї фінансової системи країни, і кожна її зміна формує новий баланс між вартістю кредитів, привабливістю гривневих активів і поведінкою вкладників. Стримування ставки на рівні 15,5% у жовтні було реакцією НБУ на посилення проінфляційних ризиків, адже регулятор прагне утримати стабільність курсу та забезпечити поступове уповільнення інфляції. В умовах зростання енергетичних викликів та бюджетних потреб такий крок виявився необхідним для збереження прогнозованості грошового ринку та формування підґрунтя для подальших рішень. Попри це, у фаховому середовищі зростає впевненість, що вже найближчими місяцями монетарна політика може перейти до етапу пом’якшення.
Як свідчить базовий прогноз НБУ, у 2026 році регулятор розглядає можливість поступового зниження ключової ставки. Очікується, що протягом року її рівень може рухатися від 15,1% у першому кварталі до 12,7% наприкінці року, якщо макроекономічні ризики залишатимуться контрольованими. Це рішення залежатиме від динаміки інфляції, темпів відновлення економіки та стану валютного ринку, тому прогноз залишається гнучким. Експерти зазначають, що голоси членів комітету з монетарної політики на попередньому засіданні розділилися майже навпіл. Така ситуація демонструє складність моменту, але водночас і підкреслює, що напрямок до пом’якшення виглядає логічним.
Аналітики фінансового ринку прогнозують, що вже в період із грудня по березень можливе поступове зниження облікової ставки на 1,0–1,5 процентного пункту. Саме цей діапазон вважається найбільш реалістичним, оскільки підвищення ставки зараз не розглядається як доречне серед наявних макроекономічних умов. Для НБУ важливо зберігати довіру інвесторів і водночас підтримувати внутрішню економічну активність. Тому помірні кроки у бік зниження дозволять уникнути різких коливань та водночас сприятимуть більш доступним кредитам у майбутньому.
Зниження ключової ставки неминуче вплине на відсотки за депозитами. Банки традиційно реагують на рішення регулятора не миттєво, а з певною затримкою, проте тренд зазвичай повторює динаміку облікової ставки. На початку жовтня обсяг депозитів у банках сягав 2,8 трлн гривень, із яких 1,5 трлн гривень припадали на вклади домогосподарств. За оцінками аналітиків, у разі старту зниження облікової ставки у першому кварталі наступного року відсотки за депозитами фізичних осіб також почнуть поступово зменшуватися. Найімовірніше, це буде приблизне зниження на 0,5 пункту для населення та на 1,0–1,5 пункту для юридичних осіб. Попри це, навіть з урахуванням помірного зниження прибутковості, гривневі депозити зберігатимуть конкурентну дохідність, особливо на фоні інфляційних очікувань у межах 10–11%.
Чи варто зараз відкривати депозит – питання, яке турбує багатьох вкладників. Більшість фінансових експертів сходяться на думці, що затягувати з рішенням не має сенсу. Ставки вже найближчими місяцями можуть втратити частину своєї теперішньої привабливості, а нинішні умови є близькими до пікових у поточному циклі. З огляду на очікувану стабільність ринку та прогнозоване зниження інфляції, строкові депозити залишатимуться одним із найоптимальніших інструментів збереження купівельної спроможності. НБУ оцінює, що інфляція цього року може знизитися до 9,2%, у 2026 році – до 6,6%, а у 2027 році наблизитися до цілі 5%. Це означає, що поточні депозитні ставки забезпечують дохідність, наближену до інфляційних очікувань, що робить їх раціональним вибором для середньострокових заощаджень.
