Народний депутат від партії "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко ініціював звернення до Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони з пропозицією розробити окрему військову форму для співробітників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). У своєму дописі на Facebook Гончаренко наголосив, що нинішнє носіння військової форми працівниками ТЦК, яку він назвав "пікселем", створює соціальну напругу, і навіть призводить до конфліктних ситуацій.
Головним аргументом депутата є те, що на вулицях громадяни уникають людей у військовій формі, побоюючись можливих дій, пов’язаних із мобілізацією. У дописі він зазначив, що справжні військовослужбовці відчувають дискомфорт, оскільки їхня форма асоціюється з людьми, які виконують адміністративні функції, що не завжди знаходить розуміння у населення.
Цей аргумент викликав жваву дискусію, як у громадському просторі, так і серед парламентарів. Хоча питання впізнаваності військових структур є важливим у часи війни, його трактування депутатом викликало неоднозначне ставлення.
Практично одразу після публікації депутатського звернення Ірина Геращенко, співголова фракції "Європейська солідарність" у Верховній Раді, виступила із заявою, у якій чітко зазначила, що це є особистою ініціативою Олексія Гончаренка. За її словами, ідея не обговорювалася на фракції та не є частиною програми або законодавчих ініціатив партії.
Геращенко підкреслила, що мобілізація, незважаючи на всі труднощі, є критично важливим елементом оборони держави. Вона також наголосила, що працівники ТЦК — це частина Збройних Сил України, і часто серед них є військові, які зазнали поранень на фронті та виконують свої завдання на внутрішньому рівні. Відтак, з її погляду, ідея розмежування форми не лише некоректна, а й шкідлива для армійської єдності.
Важливо зазначити, що офіційна сторінка "Європейської солідарності" у Facebook підтримала позицію Геращенко, зробивши репост її заяви. Це підтверджує, що фракція не бажає брати участі в обговореннях, які можуть дестабілізувати моральний клімат серед військових або посилити соціальні протиріччя.
Ініціатива Гончаренка вийшла на тлі складної суспільної ситуації, пов’язаної з мобілізаційними заходами. У деяких регіонах країни зафіксовано випадки силового вручення повісток або конфліктів із працівниками ТЦК. Це породжує тривогу і напруженість у суспільстві, зокрема серед чоловічого населення призовного віку.
У цьому контексті пропозиція про зміну форми виглядає спробою зняти частину соціального навантаження з військових та водночас виокремити адміністративну ланку. Проте критики зауважують, що подібна зміна може лише загострити поділ у військовому середовищі й створити штучну ієрархію, яка не відповідає воєнному часу.
Чимало експертів наголошують, що головне — не форма, а поведінка і ставлення до людей. Саме етика, прозорість процесів мобілізації і дотримання прав громадян можуть зменшити напругу, а не зовнішні атрибути. На їхню думку, глибші зміни в системі роботи ТЦК мали б бути пріоритетом, а не косметичні реформи.
Не менш важливо розглянути ініціативу Гончаренка у світлі його попередніх заяв. 15 квітня він публічно заявив, що не підтримуватиме голосування за продовження воєнного стану та мобілізації. Така позиція викликала гостру реакцію спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука, який фактично дорікнув Гончаренку в ігноруванні загроз, що стоять перед країною.
На думку політичних оглядачів, останні дії Гончаренка є частиною його індивідуальної політичної стратегії. В умовах повномасштабної війни такі кроки можуть сприйматися як контроверсійні, особливо коли вони не підкріплені підтримкою фракції чи конструктивними альтернативами.
Деякі колеги по парламенту побоюються, що подібні ініціативи можуть бути використані інформаційними кампаніями для підриву довіри до військових інституцій. З огляду на це, важливо розуміти, що кожна подібна публічна дія має значення для національної єдності.
На даний момент ініціатива Гончаренка ще не обговорювалася у фракції, проте, за словами Ірини Геращенко, це питання буде винесене на внутрішній розгляд. Вона наголосила, що "Європейська солідарність" залишатиметься послідовною у своїй підтримці Збройних Сил та єдності всередині армії.
Можливо, у майбутньому буде розглянуто більш комплексний підхід до ідентифікації різних підрозділів ЗСУ, включаючи ТЦК, однак без створення відчуття відчуження чи дискримінації. Одним із таких рішень може бути впровадження нашивок або відзнак, що позначають приналежність до конкретного підрозділу без радикальних змін у формі.
Зрештою, питання не у формі, а у змісті. Розбудова ефективної, справедливої та людяної системи мобілізації, де кожен військовий чи працівник ТЦК діє з гідністю і в рамках закону, є тим, чого справді очікує українське суспільство.
