Відмова Києва від територіальних поступок
Володимир Зеленський рішуче відкинув ідею обміну територіями, яку запропонував Дональд Трамп напередодні зустрічі з Володимиром Путіним. Український президент наголосив: «Українці не віддадуть свою землю окупанту».
Ця позиція отримала підтримку від лідерів Великої Британії та ЄС, які заявили, що будь-які мирні переговори можливі лише після припинення вогню. Для Києва поступка окупованими територіями означала б легалізацію агресії.
Війна в Україні триває понад три роки, і Росія контролює приблизно п’яту частину країни. Лінія фронту простягається від кордону з РФ до Криму, включаючи стратегічно важливі області з багатими ресурсами та ключовими інфраструктурними об’єктами.
До окупованих територій входять повністю Луганська область, більшість Донецької, значна частина Херсонської та Запорізької областей, а також Крим. Є й невеликі ділянки Харківської та півночі Сумської області.
Луганська область: повна окупація
Луганська область — єдиний регіон, який Росія контролює повністю. Після провалу наступу на Київ Кремль перекинув основні сили сюди, захопивши Сєвєродонецьк та Лисичанськ у 2022 році.
Регіон важливий через металургійні підприємства, виробництво мінералів та хімічну промисловість, зокрема завод «Азот». Його втрата стала серйозним економічним ударом для України.
Українських військових бачать у Кремінському лісі в Україні 17 лютого 2024 року. У середу російські державні ЗМІ повідомили, що Євген Половодов, прес-офіцер російських військ, загинув внаслідок українського обстрілу біля Луганського міста Кремінна — Скот Петерсон
Донецька область: ключ до Донбасу
Росія контролює близько трьох чвертей Донецької області, але повністю підкорити регіон їй не вдалося. «Фортифікаційний пояс» ЗСУ стримує просування ворога на захід, створюючи значні труднощі для наступу Росії.
Міста регіону зазнають гуманітарної кризи, зокрема через нестачу води. Це підриває російську пропаганду, яка намагається демонструвати «успіхи» окупаційного управління.
Військовослужбовці 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади Збройних сил України готуються до стрільби з гаубиці M777 по російських військах на позиції на лінії фронту під час російського нападу на Україну, Донецька область, Україна, 8 лютого 202 — Анатолій Степанов
Херсонська область: контроль над «сухопутним мостом»
Південна Херсонщина є частиною так званого «сухопутного мосту» до Криму, який Росія прагнула створити з початку вторгнення. Станом на кінець 2023 року окупанти контролювали близько 73% регіону.
Місто Херсон було звільнено ЗСУ у листопаді 2022 року, але обстріли тривають. Підрив Каховської ГЕС у червні 2023 року призвів до масштабної повені та екологічної катастрофи, що торкнулася тисяч людей.
Район Херсона в суботу 10 червня 2023 року — Даніель Берегулак
Запорізька область: загроза ядерній безпеці
Запорізька АЕС, найбільша в Європі, залишається під російським контролем з 2022 року. Її захоплення позбавило Україну значної частки енергогенерації, а регулярні обстріли створюють ризик ядерної аварії.
Окупанти використовують об’єкт як військову базу, що ускладнює його деокупацію. Спроби міжнародних організацій забезпечити безпеку станції поки не дали результатів.
Руйнування дамби поставило під загрозу основне джерело води, яке використовується для критичного завдання охолодження реакторів і відпрацьованих паливних стержнів на Запорізькій атомній електростанції на півдні України — Аліна Смутко
Крим: початок окупації
Кримський півострів був незаконно анексований Росією ще у 2014 році. Він є стратегічною військовою базою та важливим транспортним вузлом для постачання військ на південь України.
Для Києва повернення Криму залишається ключовою метою, оскільки контроль над півостровом визначає безпеку всього Чорноморського регіону.
Російські війська, ведучи вогонь у повітря та за підтримки бронетехніки, у суботу штурмували українську авіабазу в Криму — Дмитро Серебряков/Agence France-Presse — Getty Images
Харківщина та Сумщина: лінія ризику
Хоча основні бойові дії на Харківщині завершилися у 2022 році, Росія утримує невеликі прикордонні території. На півночі Сумської області окупанти нещодавно відновили наступ, використовуючи плацдарми для обстрілів.
Саме звідси Україна у 2024 році здійснила операцію в Курській області, захопивши 1 294 квадратних кілометрів (або 500 квадратних миль) російської території, але нині утримує лише чотири.
Дим піднімається над полем соняшників у Сумській області України, поблизу кордону з Росією, 18 серпня 2024 року — Ед Рам
Розбомблена будівля в Харківській області України у травні. Росія завдає країні масштабних обстрілів. — Тайлер Хікс
Чому обмін територіями — небезпечний сценарій?
За оцінками військових експертів, передача Росії частини Донбасу чи південних регіонів без гарантій припинення війни лише зміцнить позиції окупантів.
Це дозволить їм відновити сили і знову перейти в наступ на вигідних умовах. Приклади з історії доводять, що поступки агресору рідко призводять до стабільного миру.
Дональд Трамп, який прагне виступити посередником у війні, просуває ідею «обміну територіями». Однак позиція Києва та підтримка союзників роблять цей варіант малоймовірним.
Володимир Зеленський наголошує: справедливий мир можливий лише після повного виведення російських військ та відновлення територіальної цілісності України.
Кожна окупована область має ключове значення для обох сторін — від промислових потужностей Донбасу до енергетичного потенціалу Запоріжжя та стратегічного розташування Криму.
Втрата цих регіонів означала б серйозне послаблення обороноздатності та економіки України. Тому Київ відкидає будь-які «територіальні компроміси».
Збройні сили України продовжують локальні наступальні дії, спрямовані на поступове витіснення ворога. Західна військова допомога, сучасна техніка та розвіддані залишаються вирішальними чинниками успіху.
Попри складну ситуацію на фронті, військові переконані: навіть часткові успіхи можуть змінити хід війни та створити умови для вигідних Україні переговорів.
