У Кремнієвій долині назріває новий етап гонки за штучний інтелект. OpenAI, творець ChatGPT, оголосила про партнерство з Broadcom — для розробки власних спеціалізованих процесорів, що мають замінити дорогі графічні чипи Nvidia та AMD.
За словами гендиректора Сема Альтмана, перші екземпляри «власних прискорювачів» компанія планує запустити у виробництво вже в другій половині 2026 року. Потужність запланованих дата-центрів сягатиме 10 гігаватів — енергії, достатньої для забезпечення мільйонів домівок.
Раніше OpenAI вже замовила у Nvidia та AMD обладнання, здатне споживати ще 16 гігаватів, але вирішила зменшити залежність від зовнішніх постачальників. Стратегія компанії — створити власний ланцюг поставок, який забезпечить незалежність і контроль над витратами.
Broadcom, штаб-квартира якої розташована в Сан-Хосе, має досвід у створенні інфраструктурних рішень для гігантів, таких як Google. Спільна розробка з OpenAI не передбачає капіталовкладень чи обміну акціями — лише технологічну кооперацію.
Альтман пояснює це як розширення екосистеми партнерів, що «будують спроможність для просування меж штучного інтелекту». Партнерство з Broadcom — частина масштабного плану, який передбачає будівництво дата-центрів у Техасі, Нью-Мексико, Огайо та на Середньому Заході США.
OpenAI не єдина у цьому напрямку. Amazon, Google, Meta та Microsoft теж інвестують у власні AI-чипи, намагаючись вийти з-під гегемонії Nvidia, чия ринкова капіталізація сягнула трильйона доларів. За оцінками аналітиків, загальні інвестиції в AI-інфраструктуру цього року перевищать $325 млрд.
Залежність від Nvidia означає високі витрати і дефіцит потужностей. Нові чипи OpenAI повинні стати оптимізованими під власні мовні моделі GPT, знизивши вартість обчислень і підвищивши ефективність навчання. Це також дає компанії важелі у переговорах із виробниками.
Цікаво, що Nvidia, згідно з угодою, планує інвестувати $100 млрд в OpenAI, а AMD — передати 160 мільйонів акцій, що дорівнює близько 10% капіталу компанії. Broadcom натомість не входить до структури власності, а залишається чистим виробничим партнером.
Експерти ринку зазначають: OpenAI повторює шлях Apple, яка колись відмовилася від Intel і створила власний чип M-series, що революціонізував ринок ноутбуків. Якщо Altman досягне подібного прориву, OpenAI може стати повноцінним гравцем напівпровідникової індустрії.
Втім, створення AI-чипів — надзвичайно капіталомісткий процес. Для запуску власного виробництва OpenAI доведеться витратити десятки мільярдів доларів на R&D, фабрики, сервери та енергетичну інфраструктуру.
Аналітики вважають, що компанія обере модель ко-дизайну, де Broadcom виконуватиме функції технічного інтегратора, а розробка архітектури відбуватиметься всередині OpenAI. Це дозволить оптимізувати чипи під GPT-5 і наступні генерації моделей.
Наразі світ переживає дефіцит напівпровідників для ШІ-застосунків. Попит на обчислювальні ресурси зростає експоненційно, а енергоспоживання дата-центрів наближається до рівня цілих країн. OpenAI, створюючи власне «залізо», прагне контролювати вартість енергії та ефективність обчислень.
Критики застерігають, що така концентрація ресурсів може посилити монополізацію AI-ринку. Водночас для США це стратегічний крок — створення національної альтернативи азійським виробникам і посилення технологічного суверенітету.
Нині Broadcom також співпрацює з Google у виробництві чипів TPU для машинного навчання. Для компанії участь у проєкті OpenAI означає вихід на новий рівень партнерства у сфері передових обчислень.
Зі свого боку, OpenAI не приховує амбіцій стати «інфраструктурною компанією», а не просто розробником моделей. Власні дата-центри та чипи — це спроба перетворити енергетику, обчислення й моделі на єдиний замкнений ланцюг створення цінності.
Альтман неодноразово заявляв, що «штучний інтелект майбутнього потребує фізичної потуги». Саме тому компанія інвестує в енергетичні кластери, розраховані на десятки гігаватів, і розглядає можливість використання ядерної та відновлюваної енергії.
Ринок уважно стежить за кроками OpenAI. Якщо перші зразки чипів виявляться ефективними, це може перекроїти баланс сил у глобальній AI-економіці, знизивши залежність від Nvidia та пришвидшивши еволюцію моделей наступного покоління.
І хоч технологічний світ захоплений самим фактом переходу OpenAI від програмного коду до кремнієвих кристалів, реальні наслідки цієї трансформації ми побачимо лише через кілька років — коли інтелект отримає власне «залізне серце».
