Поточний стан пенсій в Україні
Пенсійна система України вже тривалий час перебуває під тиском демографічних і економічних чинників. Станом на жовтень 2025 року кількість пенсіонерів сягнула 10,2 мільйона осіб, серед яких 2,8 мільйона продовжують працювати. За даними Пенсійного фонду, середня пенсія становить майже 6,5 тисяч гривень, тоді як працюючі пенсіонери отримують трохи більше — близько 7 тисяч.
На перший погляд, це перевищує офіційний прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, який дорівнює 2 361 гривні. Проте фактичний прожитковий мінімум, розрахований з урахуванням реальних цін, складає понад 7 тисяч гривень. Це означає, що більшість пенсіонерів фактично живе нижче реального рівня забезпечення, необхідного для базових потреб.
Понад половина пенсіонерів отримує менше 5 тисяч гривень щомісяця, а лише 15% мають виплати, що перевищують 10 тисяч. Географічний розрив також значний: якщо в Києві середня пенсія становить 8 848 гривень, то в Тернопільській області — лише близько 5 тисяч. Такий дисбаланс відображає нерівність економічного розвитку регіонів і різницю у структурі зайнятості населення.
Нинішній рівень пенсій не дозволяє більшості літніх людей покривати витрати на ліки, комунальні послуги чи харчування без додаткової допомоги з боку родичів або держави. Соціальні програми частково пом’якшують ситуацію, але не розв’язують проблему системно, адже реальна купівельна спроможність пенсій постійно знижується.
Українська пенсія на тлі Європи
За рівнем пенсій Україна продовжує залишатися серед країн із найнижчими виплатами в Європі. Середня українська пенсія еквівалентна приблизно 133 євро на місяць. Для порівняння: в Албанії цей показник сягає 160 євро, у Болгарії та Румунії — від 450 до 550 євро, а у Польщі чи Чехії — понад 800 євро.
Такий розрив пояснюється не лише економічними труднощами, а й високим рівнем тіньової зайнятості. За оцінками експертів, близько 40% економіки працює поза офіційними межами. Це означає, що держава щороку втрачає до трильйона гривень податкових надходжень, з яких понад третина — це невиплачені внески до Пенсійного фонду.
Багато працівників офіційно отримують мінімальні зарплати, тоді як решту доходу їм виплачують неофіційно. Як наслідок, вони накопичують страховий стаж, але розмір майбутньої пенсії для них обчислюється від мінімальної бази. Експерти наголошують, що без реформування системи оподаткування праці забезпечити стійке зростання пенсій буде неможливо.
Ще однією проблемою є обмеження суми доходу, з якого сплачується єдиний соціальний внесок. Навіть ті, хто заробляє значно більше, платять ЄСВ лише із суми до 100 тисяч гривень на місяць. Це створює нерівність у системі, коли високі доходи не відображаються на рівні соціальних внесків, що ускладнює формування стабільного Пенсійного фонду.
Зміни у 2026 році: що пропонує уряд
Уряд планує підвищити мінімальну пенсію у 2026 році на 234 гривні — з 2 361 до 2 595 гривень. Також передбачено проведення щорічної індексації виплат із 1 березня. Загалом у проєкті державного бюджету закладено понад 1 трильйон гривень на пенсійні виплати, що на 123 мільярди більше, ніж у 2025 році.
Ці кошти становитимуть майже п’яту частину всіх державних видатків. За словами урядовців, це найбільша соціальна стаття бюджету. Проте темпи зростання пенсій залишаються нижчими за темпи інфляції, а отже, навіть підвищені виплати не гарантують реального поліпшення добробуту літніх людей.
Якщо парламент ухвалить бюджет у чинній редакції, новий розмір мінімальної пенсії запрацює вже з 1 січня 2026 року. Індексація, як і раніше, відбуватиметься за формулою, що враховує половину темпу зростання середньої зарплати та половину рівня інфляції. Однак точний відсоток буде визначено лише після оприлюднення офіційної статистики за 2025 рік.
Під час воєнного стану уряд уже обмежував індексацію, зменшуючи її обсяг через брак коштів у Пенсійному фонді. Тому не виключено, що і в 2026 році підвищення може бути частковим, особливо якщо економічна ситуація залишиться складною.
Чи компенсує підвищення інфляцію
Найважливішим питанням залишається реальна купівельна спроможність пенсій. Навіть за підвищення на 9%, яке передбачено в бюджеті, інфляція може «з’їсти» це зростання. Станом на жовтень 2025 року її рівень становить близько 12%, тоді як ціни на основні продукти харчування зростають ще швидше.
Для прикладу, якщо нині за 2 361 гривню можна купити близько 40 кілограмів гречки, то після підвищення мінімальної пенсії до 2 595 гривень і прогнозованого подорожчання продуктів на 14% ця сума дозволить придбати лише 38 кілограмів. Тобто навіть формальне збільшення виплат не компенсує втрату реальної вартості грошей.
Крім того, уряд планує підвищити прожитковий мінімум на 9,9%, що також не відповідає реальним темпам подорожчання товарів і послуг. Цей показник не переглядали протягом усього 2025 року, тому його актуалізація виглядає радше символічною, ніж ефективною мірою соціального захисту.
Депутати та економісти попереджають, що без реформи системи соціального страхування пенсійний розрив лише зростатиме. Для забезпечення стабільності необхідно не лише індексувати виплати, а й підвищувати рівень зайнятості, детінізувати ринок праці та створювати стимули для добровільних накопичень.
Перспективи пенсійної системи
Попри складну фінансову ситуацію, держава поступово відновлює соціальні програми. Уряд заявляє, що пріоритетом 2026 року стане поєднання оборонних і соціальних видатків, а також поступове повернення до довоєнних стандартів індексації. Водночас залишається відкритим питання, чи зможе Пенсійний фонд утримати баланс між доходами й видатками.
Реформа пенсійного забезпечення потребує системних змін, зокрема запровадження накопичувального рівня, який дозволить громадянам створювати власні заощадження на старість. Експерти вважають, що лише поєднання солідарної та накопичувальної моделей може забезпечити стійке зростання доходів пенсіонерів у майбутньому.
Поки ж українські пенсіонери залишаються серед найбільш вразливих категорій населення. Підвищення виплат, навіть незначне, має велике значення для мільйонів людей, але без глибших економічних змін воно не здатне забезпечити гідний рівень життя.
Очікується, що вже навесні 2026 року стане зрозуміло, наскільки ефективною виявиться індексація і чи зможе вона хоча б частково компенсувати втрати від інфляції. До того часу залишається сподіватися, що зростання економіки дозволить збільшити надходження до Пенсійного фонду й забезпечити більш справедливу систему підтримки літніх українців.
