Прихований кібермоніторинг та стратегічне спостереження
Протягом понад шести місяців українські хакери аналітичного кіберцентру Fenix здійснювали прихований моніторинг дій російських операторів ударних дронів. Ця операція вимагала максимальної обережності, адже будь-який промах міг призвести до втрати доступу до критично важливих систем і даних. Оперативно збираючи інформацію про маршрути польотів та завдання дронів, українські фахівці створили унікальну базу знань про методи ведення атак.
Злам акаунтів російських військових та доступ до систем моніторингу дозволили фахівцям не просто спостерігати, а фактично передавати Силам оборони України дані, які безпосередньо сприяли захисту від ударів. Це включало виявлення маршруту польотів, розпізнавання цілей та прогнозування стратегічних дій противника. Таким чином, прихований кібермоніторинг став потужним інструментом для захисту українських територій.
Надання розвідданих Силам оборони відбувалося в режимі 24/7, що дозволяло максимально швидко реагувати на загрози. Хакери не контролювали дрони безпосередньо, але завдяки аналізу їхніх дій можна було передбачити наміри та плани противника. Ця інформація допомагала українським військовим ефективно координувати свої удари та протидіяти загрозам на північних кордонах.
Особливу увагу було приділено аналізу чатів операторів дронів, де фіксувалися не лише завдання польотів, а й координація з використанням інфраструктури на території Білорусі. Саме через це вдалося встановити, що система управління дронами значно залежала від білоруських ретрансляторів, що робило територію цієї країни критично важливою для планування атак.
Ця операція, яка тривала з середини 2025 року до лютого 2026-го, продемонструвала високий рівень кіберпрофесіоналізму українських IT-фахівців. Їхня робота стала основою для успішних операцій Сил оборони, а також для дипломатичних та санкційних кроків України на міжнародній арені.
Виявлення ролі Білорусі у підтримці ударних дронів
У вересні 2025 року українські кіберфахівці отримали критично важливі докази того, що російські дрони використовують цивільну інфраструктуру на території Білорусі для забезпечення стабільного зв’язку та управління. Ця інфраструктура включала стільникові мережі та ретрансляційні системи, що дозволяло безперебійно керувати безпілотниками на великих відстанях.
Такі дрони не обмежувалися атаками всередині України – деякі маршрути пролягали на територію країн НАТО. Це створювало потенційну загрозу для європейських країн, оскільки нові методи управління дронами тестувалися за межами українських кордонів. Оперативна інформація, яку надавали українські хакери партнерам по НАТО, дозволила оцінити масштаби цієї загрози і попередити можливі інциденти.
Розгортання систем ретрансляторів на території Білорусі у другій половині 2025 року істотно підвищило здатність російської армії завдавати удари по північних областях України, від Київщини до Волині. Без цієї підтримки удари по критично важливих об’єктах, таких як енергетична інфраструктура та залізниця, були б значно менш ефективними.
Особливе значення мали спостереження за логістичними маршрутами та місцями розташування ударних дронів. Завдяки отриманим даним Сили оборони України змогли планувати ефективні удари по командних пунктах та місцях запуску дронів на території РФ та тимчасово непідконтрольних Україні територіях. Це стало ключовим фактором у зменшенні ефективності противника та зриві його планів.
Нарешті, перехоплені чати операторів показали, що росіяни проводили експерименти з новими тактиками використання білоруської інфраструктури, перевіряючи можливість завдання ударів по логістичних маршрутах не лише в Україні, а й у Польщі. Це підкреслює стратегічну значимість цих даних для міжнародних партнерів.
Практична допомога Силам оборони України
Операція Fenix не обмежувалася лише збором даних – вона мала прямий вплив на бойові дії. Завдяки отриманій інформації українські військові змогли провести низку успішних операцій по нейтралізації командних пунктів та підрозділів, що забезпечувало контроль над повітряним простором у небезпечних зонах.
Серед найбільш значущих результатів – удари по локаціях елітного підрозділу “Рубікон”, що спеціалізувався на роботі з дронами. Такі дії не лише знизили можливості противника, а й продемонстрували ефективність комбінованої роботи кіберфахівців і військових на передовій.
Українські хакери працювали непомітно, аби не викликати підозр. Цілодобове спостереження за чатами та маршрутами дронів дозволяло своєчасно передавати Силам оборони актуальні дані для прийняття рішень. Така інформація допомагала збивати безпілотники, захищати стратегічні об’єкти та планувати власні удари.
Важливо, що операція також включала координацію з міжнародними партнерами. Перехоплені дрони, що пролітали над територією Польщі, були зафіксовані та проаналізовані спільно з НАТО. Це дозволило оцінити загрози для союзників і внести корективи у спільні оборонні плани.
Завдяки таким діям Україна змогла не лише захистити власну територію, а й продемонструвати ефективність кібероперацій у сучасній війні, де інформація та спостереження іноді важливіші за масовані атаки.
Санкції та міжнародні наслідки
18 лютого 2026 року президент України Володимир Зеленський повідомив про введення санкцій проти самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Це стало підсумком тривалої кібероперації, яка підтвердила участь Білорусі у підтримці атак на українські об’єкти.
Санкції стосуються більш ніж 3 тисяч підприємств, що надають техніку, обладнання та компоненти, необхідні для військових дій. Зокрема, це компоненти для виробництва ракет, які використовуються для ударів по українських містах та селищах.
Крім того, Україна підкреслила, що триває розбудова інфраструктури для розміщення на території Білорусі ракет середньої дальності "Орєшніка", що створює загрозу не лише для українців, а й для всього європейського континенту.
Важливість цих санкцій полягає не тільки у покаранні, а й у стратегічному сигналі: будь-яка участь третіх країн у агресивних діях проти України має наслідки. Українська дипломатія та кіберфахівці спільно продемонстрували, що сучасна війна включає інформаційний і кіберпростір як критично важливий компонент.
Таким чином, понад пів року прихованого спостереження, аналізу даних та координації з військовими й міжнародними партнерами дозволили Україні не лише захищати територію, а й впливати на стратегічні рішення на міжнародній арені. Це яскравий приклад того, як кіберзнання стають потужним інструментом захисту нації.
