Аналітичний портал DeepState прокоментував нещодавні повідомлення в ЗМІ про підготовку масштабного наступу Росії на Запорізьку область. Відомо, що в Мережі активно поширюються різні чутки та прогнози, які помилково пов'язують одну ситуацію з іншою. Це викликає значне непорозуміння серед громадськості. Аналітики ресурсу виділяють кілька основних моментів, які, на їх думку, можуть стати основою для хибних уявлень щодо загрози наступу на Запоріжжя.
Наступ на Запоріжжя: хибні прогнози та намагання «лякати» громадськість
Уже кілька тижнів з’являються повідомлення про можливий «великий» наступ російських військ на Запоріжжя, зокрема через Василівку та Кам’янське. Однак, на думку експертів DeepState, такі прогнози не мають під собою реальної основи. Зокрема, аналітики відзначають, що в районі Василівки, про яку йдеться в ЗМІ, не спостерігається значного скупчення ворожих військ.
«Абсолютно невідомо, на чому базуються ці твердження. Наразі в районі Василівки розташовані лише дві десантно-штурмові дивізії, одна з яких частково була перекинута в інший район. Окрім того, є новий полк, але їхня активність не є такою значною, як це описується в деяких матеріалах», — йдеться в повідомленні DeepState.
Аналітики стверджують, що якщо наступ і буде, то готуватися до нього варто в фізичному сенсі, а не піддаватися паніці через необґрунтовані прогнози. У той же час, ситуація в інших регіонах Запорізької області, зокрема в Роботиному, також не має ознак ескалації.
Підрив дамби у Василівці: помилкові чутки та недооцінка реальності
Ще одним аспектом, який привернув увагу аналітиків, стали чутки про ймовірний підрив дамби у Василівці. Ця інформація стала предметом обговорень серед різних джерел, однак фахівці порталу DeepState сумніваються в її достовірності.
«Ми так і не зрозуміли, як можна підірвати дамбу, яка вже була пошкоджена у 2022 році і на якій наразі майже немає води. Це питання виглядає значною мірою безглуздим», — зазначають у звіті аналітики.
Такі чутки, на думку експертів, можуть бути використані як інструмент для створення додаткового психологічного тиску на місцеве населення, однак їх практична реалізація виглядає малоймовірною через фактичну відсутність ресурсів для здійснення такого підриву.
Погані знання з географії: як неправильно тлумачать ситуацію на фронті
Однією з найбільш серйозних проблем, яку підняли експерти, є хибне розуміння географічних меж і стратегічних напрямків. За їхніми словами, деякі прогнози щодо «наступу на Запоріжжя» базуються на помилках у географії.
«Рівнопіль та Макарівка, згадані в контексті можливих наступів, знаходяться на території Донецької області, а не Запорізької. Ці населені пункти значно віддалені від півдня, і навряд чи мають якесь пряме відношення до загрози наступу на Запоріжжя», — підкреслює DeepState.
Згадка про Гуляйполе, яке часто фігурує в обговореннях про «наступ на Запоріжжя», також є некоректною, адже це місто не є ключовим стратегічним об’єктом у контексті наступальних операцій. Крім того, місцевість, де розташовані ці населені пункти, не є підставою для таких заяв.
«По-друге, ці два населені пункти аж ніяк не в районі Гуляйполя і, незрозуміло, чому їх згадують у такому контексті. І по-третє, це взагалі не є підставою для розмов про “наступ на Запоріжжя”, яке географічно йде значно далі від зазначених населених пунктів», — додають аналітики порталу.
Підсумки: «Погані знання з географії» та їх наслідки
Загалом, на думку аналітиків DeepState, всі ці чутки та прогнози є результатом недостатніх знань з географії, зокрема неправильного тлумачення напрямків наступу та стратегічних об'єктів на карті. Крім того, це лише підкреслює важливість критичного підходу до інформації, яка циркулює в суспільстві, особливо в умовах військових конфліктів.
Попри це, зокрема Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив", вважає, що хоча імовірність «масштабного наступу» на Запоріжжя наразі мінімальна, все ж не варто повністю виключати можливість агресії з боку РФ. Однак, в реаліях нинішнього конфлікту найбільш важливими є стратегічні моменти, а не базові географічні помилки в оцінках ситуації.
Таким чином, для більш точного прогнозування ситуації важливо спиратися на факти, а не на спекуляції, що можуть лише дезорієнтувати громадськість і створити додатковий психологічний тиск.
