Новий імперіалізм: гра за чужими спинами
На цьогорічній Мюнхенській конференції західні союзники США зібралися в атмосфері тривоги та розгубленості. Причина — агресивна демонстрація сили Дональдом Трампом, який прагне перекроїти карту світу у дусі політики «Америка передусім». Однак за межами конференц-залу залишилися ті, кого ці рішення стосуються безпосередньо: палестинці, українці, афганці, панамці, гренландці. Для них ця геополітична партія — не стратегія, а доля.
Чарльз А. Купчан, професор міжнародних відносин Джорджтаунського університету, зазначає:
«Сила завжди була частиною американської зовнішньої політики, але раніше вона супроводжувалася діалогом. За Трампа цей діалог зник».
Особливе занепокоєння викликала заява Трампа про «негайні» переговори з Путіним щодо припинення війни в Україні. Ця заява стала несподіванкою навіть для президента України Володимира Зеленського. Хоча Трамп запевнив, що Київ братиме участь у перемовинах, оголошення про переговори без попереднього узгодження з Україною та союзниками нагадало про імперські традиції розподілу світу за спинами тих, кого це стосується.
За даними ООН, війна забрала життя понад 100 тисяч українців, а 20% території України залишаються під окупацією. Водночас, згідно зі звітом Міжнародного валютного фонду, відновлення України потребуватиме понад 500 мільярдів доларів.
Річард Н. Хаасс, колишній президент Ради з міжнародних відносин, застерігає:
«Ігнорувати місцеві інтереси — небезпечно. Підсумок у таких конфліктах визначають ті, хто живе на цих територіях, а не великі держави».
Президент України Володимир Зеленський прибуває на Мюнхенську конференцію з безпеки у п’ятницю. Томас Кенцле
Газа: мрії про курорт замість домівок мільйонів
Однією з найскандальніших пропозицій Трампа стало виселення 2,1 мільйона палестинців з Гази до Йорданії та Єгипту та перетворення анклаву на «Арабську Рив’єру». Ця ідея застала зненацька навіть прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, який перебував з візитом у Вашингтоні.
Жителі Гази, які вже пережили гуманітарну катастрофу через блокаду та бомбардування, стали черговими «фігурами» на шахівниці великої геополітики. За даними Агентства ООН з питань палестинських біженців (UNRWA), понад 80% населення Гази залежить від гуманітарної допомоги.
Наталі Точчі, директорка Інституту міжнародних справ у Римі, коментує:
«Це повернення до колоніальної логіки. Переміщення мільйонів людей без їхньої згоди неможливо здійснити без кровопролиття».
Політика Трампа вже продемонструвала свої наслідки в Афганістані. У 2020 році адміністрація Трампа підписала угоду з «Талібаном» про виведення військ, виключивши з процесу уряд Афганістану та союзників по НАТО. Через 17 місяців, у серпні 2021 року, світ побачив хаотичне падіння Кабула та повернення талібів до влади.
Валі Наср, професор міжнародних відносин Університету Джона Гопкінса, пояснює:
«Трамп виніс урок: довгі переговори створюють простір для опору з боку медіа та експертів. Тепер він діє блискавично, не даючи часу на дискусію».
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), з 2021 року Афганістан покинули понад 2,5 мільйона людей.
Прагнення Трампа «купити» Гренландію у Данії чи «повернути» контроль над Панамським каналом демонструють матеріалістичний характер його зовнішньої політики. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде відхилив пропозицію продажу, але висловив готовність до співпраці у сферах оборони та ресурсів.
Чарльз Купчан зазначає:
«Для Трампа світ — це ринок. Гренландія — корисні копалини та арктичні шляхи. Панама — канал. Газа — узбережжя. Це імперіалізм без ідеології, чистий матеріалізм».
Палестинці збираються навколо багаття серед уламків зруйнованих будівель у таборі для біженців Джабалія на півночі сектора Газа 13 лютого Махмуд Ісса/Reuters
Статистика та аналітика: як ціна домовленостей вдаряє по людях
За даними Світового банку та ООН:
- Україна: понад 100 тисяч загиблих, економічні збитки понад 500 мільярдів доларів.
- Газа: 2,1 мільйона осіб на межі гуманітарної катастрофи, 80% залежить від допомоги.
- Афганістан: 2,5 мільйона біженців після повернення талібів.
- Гренландія: 38 мільйонів тонн рідкоземельних металів — об’єкт інтересу США.
- Панамський канал: забезпечує 6% світової морської торгівлі.
Річард Хаасс попереджає:
«Така зовнішня політика, де угоди укладаються за спиною народів, провокує конфлікти. Ми бачили це в Сайкс-Піко, і бачимо зараз у Газі чи Україні».
Валі Наср додає:
«Блискавичні домовленості без обговорення призводять до катастроф, як це було в Афганістані. Але тепер масштаб глобальний: від України до Гази».
Підхід Трампа до перекроювання світу більше нагадує епоху колоніалізму, ніж сучасну дипломатію. Його угоди укладаються швидко, потай і без участі тих, кого вони стосуються найбільше. Проте історія свідчить: коли ігнорується голос народів, конфлікти стають неминучими.
Сьогодні світ стоїть перед вибором: підтримати новий імперський порядок, де все вирішують кілька столиць, чи боротися за систему, де голоси народів матимуть вагу. І цей вибір може визначити майбутнє не лише України чи Гази, а й усієї планети.
