Польща екстрено підняла у повітря власні та натівські винищувачі вранці понеділка, 10 червня 2025 року, щоб гарантувати безпеку свого повітряного простору після запуску Росією ракет і безпілотників по західних областях України поблизу кордону з Польщею.
Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило в офіційному дописі в X, що ці кроки спрямовані на захист територій, що межують із зонами підвищеного ризику, і забезпечення недоторканності національних кордонів.
Одночасно по всій території України було оголошено повітряну тривогу о 02:00 за Гринвічем, коли Повітряні сили ЗСУ попередили про запуск російських ракет і дронів.
У нічній операції, за даними українських військових джерел, брали участь як високоточні крилаті ракети, так і численні безпілотники, що створило загрозу не лише для військових об’єктів, а й для цивільної інфраструктури прикордонних районів.
Міністерство оборони Польщі підтвердило факт підняття п’яти винищувачів пілотованих ВПС країни та двох літаків Збройних сил інших держав-членів НАТО. За словами представників Командування, літаки здійснювали патрулювання вздовж кордону і перебували в режимі готовності до перехоплення будь-яких летючих апаратів, що можуть порушити повітряний простір Польщі.
Така демонстрація солідарності з Києвом підкреслює прихильність Альянсу до захисту східного флангу від ескалації з боку Росії.
У західних областях України – зокрема у Львівській та Волинській – місцеві адміністрації інформували про вибухи в прикордонній смузі. За попередніми повідомленнями, загальних руйнувань житлових будинків не було, але кілька об’єктів критичної інфраструктури зазнали ударів, і у мешканців області спрацювала система оповіщення. Евакуаційні укриття були відкриті у прикордонних населених пунктах, аби забезпечити захист мирних громадян.
Зі свого боку, українські військові підтвердили знищення низки ворожих безпілотників за допомогою систем ППО та радіоелектронної боротьби. Підрозділи Повітряних сил відзначили, що успішна протидія дронам залежить від інтеграції західних протидронових комплексов, які були передані Києву партнерами у попередні місяці. У вечірньому зверненні Президент України Володимир Зеленський подякував Польщі та союзникам за оперативну підтримку та закликав ЄС і НАТО посилити допомогу засобами ППО.
Аналітики звертають увагу на те, що нова серія ударів у прикордонних з Польщею районах свідчить про зміну тактики російських військ: здійснювати напади на західні регіони з метою підірвати моральний стан населення та дестабілізувати відносини України із сусідами. У відповідь Київ разом з Варшавою опрацьовують удосконалені маршрути обміну розвідданими та створюють спільні пункти управління повітряною обороною, щоб підвищити ефективність перехоплення ракетних загроз.
Європейські столиці відреагували на події спільною заявою: атаки по прикордонних районах підривають міжнародне право та безпеку цивільного населення. Глава МЗС Польщі на брифінгу в Брюсселі наголосив, що кожен удар по західній Україні є також загрозою для країн-сусідів, адже непередбачуваність траєкторій ракет і безпілотників може спричинити жертви серед цивільних у прикордонних регіонах.
Наразі у Варшаві планують розширити мережу радіолокаційних станцій уздовж кордону та розгорнути додаткові батареї ЗРК із можливістю ураження низьколетючих цілей. Водночас обговорюється пришвидшене постачання комплексу NASAMS із США та радара SAMP/T від Франції, що дозволить підвищити гнучкість у боротьбі з різноманітними загрозами. Такі кроки мають запобігти повторним випадкам порушення повітряного простору та гарантувати безпеку як польським, так і українським громадянам.
У результаті цієї ескалації польсько-українська співпраця в оборонній сфері виходить на новий рівень: країни нарощують обмін розвідувальними даними, координацію протиповітряної оборони та спільні навчання з авіаційної безпеки. Це демонструє, що навіть у складні часи суміжні держави здатні швидко мобілізувати ресурси Альянсу для захисту миру та стабільності в регіоні. У перспективі Варшава та Київ мають намір підписати меморандум про відкриту взаємодію у сфері ППО, щоб попередити майбутні ризики та підтримувати сталу лінію захисту на східному кордоні Європи.
