Ранок у Києві цього тижня почався з холоду не лише за вікном, а й у квартирах. Після чергової масованої атаки Росії на енергетичну інфраструктуру столиці понад тисяча багатоквартирних будинків досі залишаються без теплопостачання. Міська влада визнає: наслідки удару стали одними з найсерйозніших за останні місяці.
За словами мера столиці ВіталіяКличко, станом на неділю без опалення залишаються 1 330 будівель. Ще напередодні ввечері ця цифра перевищувала 3 200, а вранці суботи сягала майже 6 тисяч. Комунальникам і енергетикам вдалося відновити тепло приблизно у двох тисячах будинків, однак повна стабілізація системи потребує часу.
Атака відбулася в умовах мінусових температур і стала частиною ширшої кампанії Росії проти української енергетичної системи. З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році удари по ТЕС, підстанціях і мережах стали системним інструментом тиску. За попереднім аналізом Дейком, нинішня хвиля обстрілів свідчить про спробу Кремля зламати стійкість тилу саме в зимовий період, коли залежність цивільного населення від тепла та електрики максимальна.
Масштаб атаки вражає. У ніч на суботу вибухи лунали по всьому Києву, а по країні без електропостачання залишилися близько 1,2 мільйона споживачів. За словами президента Володимир Зеленський, лише за один тиждень Росія застосувала понад 1 700 ударних дронів, більш як 1 380 керованих авіабомб і 69 ракет. Основними цілями, наголосив він, залишаються енергетика, критична інфраструктура та житлові квартали.
Співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій проходять повз намети державного пункту гуманітарної допомоги — Валентин Огіренко
Особливого символізму ситуації додає й дипломатичний фон. Масований удар по Києву відбувся саме в момент, коли українські, російські та американські представники проводили переговори в Абу-Дабі щодо можливих шляхів завершення війни. Такий збіг обставин експерти розцінюють як демонстративний сигнал: військовий тиск для Москви залишається ключовим аргументом, незалежно від переговорних майданчиків.
Уряд визнає, що енергетична система працює на межі можливостей. Віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба повідомив, що протягом доби вдалося суттєво скоротити кількість будинків без тепла, але локальні аварії залишаються. Найбільше страждають густонаселені райони столиці, де пошкодження мереж мають каскадний ефект.
Для мешканців це не лише питання комфорту, а й безпеки. У холодних квартирах опиняються літні люди, сім’ї з дітьми, пацієнти, які потребують стабільних умов. Волонтерські ініціативи та пункти обігріву частково знімають напругу, але не можуть замінити централізоване теплопостачання.
Аналітики зазначають, що удари по енергетиці мають і довгострокову мету — виснаження ресурсів на ремонт і протиповітряну оборону. Кожне відновлення мережі потребує обладнання, яке дедалі складніше замінювати, та часу, якого взимку критично бракує. Водночас Україна поступово підвищує стійкість системи, розподіляючи генерацію та зміцнюючи захист ключових вузлів.
Чоловік несе ліхтарик, ідучи темною вулицею в районі, який залишився без електрики після нещодавніх російських ударів по цивільній інфраструктурі столиці в Києві, Україна, 24 січня 2026 року — Томас Пітер
У найближчі тижні вирішальним стане рівень міжнародної підтримки — як у постачанні ППО, так і в енергетичному обладнанні. Як наголосив Зеленський під час візиту до Литви, світові лідери мають чітко усвідомлювати загрозу, що походить від Росії, і діяти на випередження.
Київ поступово повертає тепло в оселі, але кожен подібний удар нагадує: енергетичний фронт залишається одним із ключових у цій війні. І саме від його стійкості залежить, чи зможе місто пережити чергову зиму без гуманітарної катастрофи.
