Російський уряд активізує кампанію з націоналізації приватних підприємств, використовуючи війну як привід для захоплення ключових активів. Останні випадки – примусове вилучення найбільшого в країні власника складських приміщень, націоналізація великого експортера зерна та спроба захоплення московського аеропорту Домодєдово.
На відміну від попередніх експропріацій, що стосувалися активів західних компаній після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, цього разу мішенню стали російські бізнесмени. Аналітики вважають, що ці дії є частиною масштабної стратегії Кремля, спрямованої на зміцнення контролю над економікою в умовах війни.
Масштаби експропріації: як Кремль змінює економічну систему
З 2022 року російські суди винесли понад 200 рішень про націоналізацію приватних компаній. Влада використовує юридичні формальності та звинувачення в порушенні законів 1990-х років, щоб виправдати вилучення активів.
За словами аналітика Центру європейської політики Олександра Коляндра, це "найбільший переділ власності в Росії з часів приватизаційної кампанії 1990-х".
Найбільший резонанс викликала справа аеропорту Домодєдово – другого за величиною в Москві та найбільшого в Росії, що залишався у приватних руках. Кремль намагався заволодіти ним протягом двох десятиліть, але тепер, схоже, має всі шанси досягти своєї мети.
Справи Домодєдово: нові методи тиску на бізнес
Власник аеропорту Домодєдово, Дмитро Каменщик, контролює підприємство з 1990-х років. Його компанія зареєстрована на Кіпрі, а сам бізнесмен має громадянство Об'єднаних Арабських Еміратів та Туреччини.
Російська влада використала цей факт як підставу для позову, заявивши, що іноземні громадяни не можуть володіти "стратегічними об'єктами" без спеціального дозволу.
Однак Кремль не просто використовує юридичні технічності. У позові прокуратури Каменщик та його партнер звинувачуються у "саботажі модернізації аеропорту" та виведенні понад $180 мільйонів прибутку за кордон.
У результаті суд заморозив активи Домодєдово, що може стати першим кроком до його повної націоналізації.
Перерозподіл власності: хто наступний?
Ситуація з Домодєдово – лише частина ширшої картини.
- У січні суд у Москві ухвалив рішення про передачу державі активів Raven Russia – найбільшого власника логістичних терміналів у країні, вартістю понад $1 мільярд.
- У Ростові-на-Дону суд конфіскував Rodnye Polya – одного з найбільших експортерів зерна.
У кожному з цих випадків держава посилалася на "стратегічний характер" активів або іноземне громадянство власників.
На думку експертів, така практика означає, що будь-який бізнес у Росії може стати мішенню для експропріації.
Що стоїть за націоналізацією?
Аналітики вважають, що Кремль керується трьома основними мотивами:
- Фінансування війни. Державний контроль над великими підприємствами дозволяє уряду перерозподіляти ресурси на військові потреби.
- Зміцнення політичної влади. Путін використовує націоналізацію, щоб прибрати впливових бізнесменів, які можуть становити загрозу для його режиму.
- Економічний протекціонізм. Кремль хоче забезпечити російським компаніям домінуючі позиції, щоб компенсувати санкційний тиск.
Проте ця стратегія має і зворотний ефект.
"Інвестувати в країну, де будь-який актив може бути експропрійований, – це безглуздо", – заявив власник Rodnye Polya Петро Ходикін після втрати свого бізнесу.
Чи можливе повернення західних компаній?
Попри хвилю націоналізації, Кремль водночас демонструє готовність до діалогу із Заходом.
Під час переговорів з американською делегацією в Саудівській Аравії російські чиновники заявили, що Сполучені Штати можуть отримати вигоду від повернення бізнесу до Росії.
У п’ятницю Путін навіть доручив уряду розробити умови для повернення іноземних компаній, хоча з уточненням: російські компанії повинні отримати конкурентні переваги перед іноземцями.
Це сигнал, що Кремль хоче контролювати потік капіталу, але при цьому не відмовляється від потенційних економічних вигод.
Висновок: нова економічна реальність у Росії
Російський уряд посилює контроль над приватним сектором, використовуючи війну як привід для націоналізації.
Ця тенденція має глибокі наслідки:
- Під загрозою опинилися не лише іноземні компанії, а й російські бізнесмени.
- Втрата верховенства права робить Росію непривабливою для інвестицій.
- Зміцнення державного контролю може прискорити економічну стагнацію.
Кремль вирішує тактичні завдання, але стратегічні перспективи залишаються туманними. Чи зможе російська економіка вижити в умовах всеосяжної державної експансії? Чи перетвориться Росія на країну, де бізнес існує лише за дозволом влади?
Наступні місяці покажуть, наскільки далеко Кремль готовий зайти у цій кампанії.
