Ізраїльська влада різко змінила підхід до переговорів із ХАМАС. Якщо раніше йшлося про поетапне перемир’я з поступовим обміном заручників і полонених, то тепер уряд Біньяміна Нетаньягу наполягає виключно на комплексній угоді: звільнення всіх заручників і остаточне завершення війни. Паралельно армія готує масштабний наступ на Газу, для якого мають мобілізувати десятки тисяч резервістів.
Експерти попереджають, що такий сценарій радше подовжить конфлікт, ніж наблизить його завершення.
ХАМАС неодноразово відкидав умови повної демілітаризації та капітуляції. Організація погодилася на варіант поступового обміну, але відмова Ізраїлю від «часткових» домовленостей зруйнувала останні зрушення. Міністри з партії «Лікуд» прямо заявляють: переговори про тимчасове перемир’я більше «не на часі».
У результаті обидві сторони залишаються в глухому куті.
Колишній посол США в Ізраїлі Томас Найдс вважає, що повна ліквідація ХАМАС як військової й політичної сили є недосяжною. Він називає досягненням те, що події масштабу жовтня 2023 року більше не повторилися. Але прем’єр Нетаньягу продовжує говорити про «остаточну перемогу», яка фактично недосяжна.
Армія Ізраїлю заявляє, що контролює понад 75% території анклаву. Та навіть ці цифри не гарантують ліквідації підпільних структур і самої ідеології ХАМАС.
Адміністрація Дональда Трампа підтримує лінію Ізраїлю. Спецпредставник Білого дому Стів Віткофф прямо заявив родинам заручників: «жодних часткових угод», лише «все або нічого». Це означає, що Вашингтон фактично відмовився від підтримки поетапного обміну, який обговорювався за посередництва Катару й Єгипту.
Усередині Ізраїлю точиться болюча дискусія. Чи варто погоджуватися на часткову угоду, щоб врятувати хоча б частину заручників, чи чекати на комплексну домовленість, ризикуючи їх життям? Багато громадян і сім’ї полонених вважають, що ХАМАС ніколи не відпустить усіх заручників, оскільки це позбавить його головного важеля впливу.
Мітинги в Тель-Авіві та інших містах демонструють зростання суспільного тиску на уряд.
Новий наступ на Газу може призвести до масового переміщення майже мільйона людей. У секторі вже зафіксовано ознаки голоду, хоча Ізраїль заперечує відповідні звіти міжнародних організацій. За даними місцевої влади, у війні загинуло понад 60 тисяч палестинців, серед них близько 18 тисяч дітей.
Ізраїль стикається з різкою критикою навіть від союзників. А Міжнародна асоціація дослідників геноциду дійшла висновку, що дії Тель-Авіва відповідають визначенню геноциду, що стало новим ударом по його іміджу.
Аналітики RAND та інших центрів наголошують: комплексна угода вимагає часу й майже нереальна в нинішніх умовах. З іншого боку, поетапний підхід бодай частково знижував рівень насильства й давав шанс урятувати життя заручників.
Проте уряд Нетаньягу, схоже, бачить лише один сценарій — продовження війни до «повного знищення» ХАМАС.
Ізраїльська ставка на всеосяжну угоду та підготовка до нового наступу роблять перспективи миру дедалі віддаленішими. Для мешканців Гази це означає нові хвилі насильства й руйнувань, для ізраїльтян — продовження невизначеності щодо долі заручників. А для всього світу — ще один сигнал, що близькосхідний конфлікт і надалі залишатиметься осередком глобальної нестабільності.
