Командир легендарного батальйону К-2 54-ї окремої механізованої бригади, Кирило Верес, висловив думку, яка має викликати серйозну дискусію серед громадськості. У своєму коментарі для “24 каналу” він закликав цивільних змінити своє ставлення до війни, зрозуміти її реалії та підготуватися до можливого майбутнього, коли кожен з нас може стати частиною боротьби за незалежність України.
Головний меседж: навчання та підготовка
Кирило Верес зазначив, що не кожен громадянин повинен негайно йти на фронт, але варто бути готовим замінити тих, хто вже воює. На його думку, головна проблема сьогодні полягає в тому, що багато цивільних живуть у своєму світі ілюзій, відмовляючись приймати суворі реалії війни. "Якщо ми нічого не змінимо, то нам пиз**ць", — сказав Верес, висловлюючи відверто свою стурбованість ситуацією.
Комбат закликав не лише змінити ставлення до війни, а й здобувати необхідні навички, які можуть знадобитися у майбутньому. Це включає вивчення основ тактики, медицини та поводження зі зброєю. “Ти або матимеш навички, або вмреш,” — підкреслив він, наголошуючи на важливості готовності до викликів, що можуть чекати в будь-який момент.
"Рожеві окуляри" і реалії війни
Верес звернув увагу на те, що багато хто з українців досі перебуває у стані заперечення війни, сподіваючись, що вона обійде їх стороною. Однак реальність полягає в тому, що кожен може бути залучений до боротьби. І якщо не бути готовим, це може коштувати життя. Цивільні мають "зняти рожеві окуляри" та усвідомити, що війна – це не лише справа армії, а й кожного громадянина.
Командир зазначив, що багато хто думає, що це армія має навчати цивільних. Однак він чітко висловив свою позицію: кожен повинен самостійно готуватися до можливих викликів. Важливо розуміти, що війна – це не питання вибору, а необхідність для виживання країни.
Хто має захищати Україну
Кирило Верес також наголосив, що думка про те, що кожен чоловік повинен негайно приєднатися до Збройних Сил, є помилковою. "Всі до лав Збройних Сил — це маразм. Так не потрібно," — зазначив він. Війна вимагає розумного підходу, де кожен має свою роль: хтось воює на передовій, а хтось допомагає у тилу.
Однак важливо розуміти, що армія не є безмежною. Ресурси людської сили рано чи пізно вичерпуються, і тоді на фронт можуть бути покликані ті, хто сьогодні сподівається залишитися осторонь. "Закінчаться інші – підуть вони. В інакшому разі прийде Росія," — сказав Верес, натякаючи на те, що ті, хто сьогодні не бере участь у війні, можуть завтра опинитися перед вибором: стати на захист Батьківщини або прийняти окупацію.
Цей заклик до усвідомленості та відповідальності має бути почутий кожним українцем. Адже війна не вибирає, кого зачепити, вона зачіпає всіх.
Приклад окупованих територій
Верес також згадав про окуповані території, де багато людей до початку війни вважали, що конфлікт їх не торкнеться. Вони жили з ілюзією, що війна мине повз них, але реальність виявилася інакшою. Сьогодні ці люди не лише опинилися в умовах війни, але й воюють на боці ворога проти своєї ж країни.
Це ще один приклад того, як небезпечні "рожеві окуляри" можуть бути для життя та безпеки. Люди, які свого часу не звернули уваги на загрозу, тепер змушені боротися за виживання, але на іншій стороні.
Важливість підготовки та єдності
Війна — це не лише битва на фронті, це також боротьба у тилу. Важливою є підготовка цивільних до можливих викликів, які можуть статися в будь-який момент. Знання першої медичної допомоги, вміння поводитися зі зброєю, розуміння тактики — все це може врятувати життя в критичній ситуації.
Цивільне суспільство має бути єдиним із армією. Підтримка військових, добровольча діяльність, моральна і матеріальна допомога — все це важливі елементи національної оборони. І найголовніше — кожен повинен бути готовий до того, що може знадобитися замінити тих, хто зараз на передовій.
Висновок
Заклики Кирила Вереса до цивільних українців змінити ставлення до війни є надзвичайно актуальними. Війна – це не лише справа армії, вона стосується кожного громадянина. Важливо не відкладати підготовку на завтра, адже завтра може бути надто пізно.
Кожен українець має усвідомити свою роль у цій боротьбі: хтось — воює на фронті, хтось — підтримує у тилу, але всі ми разом захищаємо незалежність та майбутнє нашої держави.
