Поновлена традиція вічного спочинку пап сягає давніх років і досі вражає своєю інколи несподіваною простотою. У Соборі Святого Петра в Римі поховані 91 папа, їхні могили віддзеркалюють як величні художні монументи епохи Відродження та бароко, так і врівноважені й скромні рішення сучасності. У центрі уваги — два з найшанованіших мавзолеїв Paul III та Urban VIII, створені Гульєльмо делла Порта й Джаном Лоренцо Берніні відповідно, які “дивляться” один на одного з обох боків Алтаря Катедри святого Петра. Цьогорічна реставрація виявила приховане сяйво позолоти, що десятиліттями темніло під шаром воскової копоті та людської уваги.
Не всі папські усипальниці мали щастя опинитися в головній базиліці. Знаковий проєкт Мікеланджело для пам’ятника Юлію II з його легендарним «Мойсеєм» так і не був встановлений у Соборі Святого Петра, а замість того знайшов притулок у церкві Сан-П’єтро ін Вінколі — головною причиною став перехід уваги самого Юлія II на масштабне будівництво нової базиліки. На противагу цьому, двоє його недавніх наступників обрали значно стриманіший підхід.
Ян Павло II, який відійшов у вічність у 2005 році, спочиває в прикрашеному саркофазі правої нави Собору, що поєднує класику з легким модернізмом. Бенедикт XVI, чиє життя завершилося в 2022 році, обрав ще простіший шлях — його могильна плита з білого мармуру розташована в Гротах під базилікою, нагадуючи вірянам про скромність та служіння.
Папа Франциск у своєму заповіті визначив інший маршрут в останню путь: його тіло мають поховати не в соборі Святого Петра, а в Папській базиліці Санта Марія Маджоре. Там він приєднається до семи своїх попередників, розташованих у крипті під головним нефом. Знімок його простого надгробка, опублікований Ватиканом, демонструє лише напис «Franciscus» та репродукцію його пекторального хреста — без будь-яких пишних скульптур чи мармурових завитків.
Кардинал Роландас Макрикас, співархіпрестор базиліки, пояснив, що Франциск прагнув використати «лігурійський камінь» — матеріал зі землі предків його батьків, що символізує єднання пам’яті та коріння. Хоча сам Папа народився в Аргентині, його родина походить із Італії, й такий вибір відроджує зв’язок із спадщиною.
За повідомленням преси, зранку [дата відкриття] базиліка Санта Марія Маджоре знову прийме паломників, а вдень святині тимчасово закриються для кардиналів, які прибиратимуться до відправлення вечірніх весперів біля нової усипальниці Франциска. Ця подія стане унікальною можливістю для вірян і туристів побачити, як сучасна скромність поєднується з тисячолітньою традицією папських поховань.
Чітке поєднання історичних фактів, мистецької цінності монументів та акценту на скромному бажанні Франциска робить статтю не тільки інформативною, а й привабливою для читачів, що цікавляться релігійною історією та традицією поховань у Ватикані.
Незалежно від того, чи ви паломник, чи турист, відвідини Санта Марія Маджоре дозволяють не лише вклонитися спадщині Пап, але й замислитися над тим, як простота може слугувати найвиразнішим жестом віри та покори. Коли ви шукатимете «де похований Папа Франциск» або «усипальниця Франциска», майте на увазі: справжня велич іноді постає в найпростіших формах.
