19 серпня 2025 року британський суд розглядає питання, чи можна заборонити використання готелю The Bell в Еппінгу для розміщення шукачів притулку. Це не лише локальний випадок: якщо позов районної ради буде успішним, він може стати моделлю для інших регіонів, де протести проти «готелів для мігрантів» набирають сили.
Приводом для радикалізації ситуації стала справа шукача притулку з Ефіопії, якого звинуватили у сексуальному нападі на неповнолітню. Він заперечує звинувачення, але інцидент став каталізатором демонстрацій і насильницьких сутичок.
Чому саме готелі?
Британський уряд зобов’язаний надавати житло тим, хто подав заяву на притулок і не має власних ресурсів. До 2020 року здебільшого використовувалися орендовані квартири та будинки, а готелі застосовували лише у виняткових випадках.
Однак пандемія COVID-19 змінила підхід: через локдауни та соціальне дистанціювання уряд почав масово розміщувати мігрантів у порожніх готелях. Цей «тимчасовий» захід затягнувся, бо паралельно різко зросла кількість людей, які перетинали Ла-Манш у маленьких човнах.
У 2023 році кількість заявників досягла 119 тисяч — рекордного показника. На той час у готелях проживало понад 50 тисяч людей. Попри спроби скоротити ці цифри, у 2025 році 210 готелів досі використовуються як прихистки.
Політичний контекст: обіцянки та реальність
Лейбористська партія, яка прийшла до влади 2024 року, жорстко критикувала консерваторів за «марнотратні витрати на готелі» та пообіцяла покласти край такій практиці. За рік кількість мешканців готелів знизилася з 50,500 до 32,300, але проблема лишається масштабною.
Міністерство внутрішніх справ обіцяє повністю відмовитися від готелів до 2029 року, однак експерти наголошують: дефіцит житла у країні робить ці обіцянки малореалістичними.
Чому люди протестують?
Протести в Еппінгу та інших містах Британії поєднують різні групи: від місцевих мешканців, занепокоєних безпекою, до організованих крайніх правих.
Соціальний фактор: громади побоюються зростання напруженості через велику кількість шукачів притулку в малих містах.
Медійний фактор: ультраправі групи активно поширюють у соцмережах адреси «готелів для мігрантів» і мобілізують протестувальників.
Політичний фактор: партія Reform UK Найджела Фаража та деякі консерватори зробили цю тему елементом передвиборчої кампанії.
За останні роки відбулися кілька нападів на центри мігрантів: від підпалу в Кенті у 2022 році до нападу неонациста з ножем у Вустері 2024-го. У 2023 році фейкові чутки в соцмережах про «мусульманського мігранта-терориста» стали причиною масштабних заворушень у Йоркширі.
Поліція цього літа вже кілька разів запобігала спробам погромів, але ризик великої хвилі заворушень залишається.
Урядові дилеми
Британський уряд опинився у складній ситуації:
- він зобов’язаний за законом забезпечити житло шукачам притулку;
- одночасно він має враховувати страхи місцевих громад;
- і мусить стримувати політичну хвилю популізму, що розгойдує тему мігрантів.
Експерти з Оксфордського університету підкреслюють, що без збільшення довгострокових варіантів — соціального та приватного житла — криза лише поглиблюватиметься.
Протести біля готелів стали не стільки локальною реакцією, скільки дзеркалом глибшої кризи британської міграційної системи. Затягування з розглядом заяв, нестача житла і політизація теми створюють ідеальне підґрунтя для радикалізації.
Чи зможе уряд до 2029 року справді відмовитися від готелів і забезпечити баланс між безпекою громад та правами шукачів притулку — питання, від якого залежить не лише соціальна стабільність, але й імідж Британії як країни, що дотримується гуманітарних стандартів.
