Протягом року Microsoft зіштовхується з безпрецедентною внутрішньою кризою: група співробітників вимагає розірвати контракти з ізраїльськими військовими структурами. Хоча кількість активістів відносно невелика, їхня діяльність привернула увагу ЗМІ, інвесторів і громадськості.
За даними Bloomberg, корпорація зверталася до ФБР із проханням допомогти відслідковувати акції та координувала дії з місцевою поліцією. Внутрішні електронні листи з ключовими словами «Gaza» відстежувалися, а пости співробітників про війну видалялися. Деяких учасників протестів відсторонили чи звільнили.
Попри ці заходи, демонстрації тривали. У серпні на кампусі Microsoft у Редмонді поліція затримала 20 осіб, які відмовилися розійтися. Активісти скандували імена топменеджерів, звинувачуючи компанію у співучасті у воєнних злочинах.
Ядром руху стала ініціатива No Azure for Apartheid. Її учасники стверджують, що хмарні сервіси Azure та AI-технології допомагають ізраїльській армії у війні в Газі. Microsoft це заперечує, але визнає проведення внутрішнього розслідування.
Протести загострилися після публікацій Guardian і Associated Press, які повідомили про використання ізраїльським військовим відомством Microsoft-серверів для зберігання телефонних даних палестинців і подальшого відбору цілей для бомбардувань.
Microsoft довго залишалася осторонь гучних скандалів, які вражали конкурентів. Але нинішня ситуація — випробування її іміджу «відповідальної корпорації». Президент компанії Бред Сміт підкреслює: клієнти повинні дотримуватися міжнародного права, а у випадку порушень Microsoft може припинити співпрацю.
Однак звільнення протестувальників, виклик поліції та участь ФБР створюють картину репресивних заходів, що суперечить проголошеним принципам відкритості та діалогу.
Протести охопили і публічні події. У травні активісти зірвали виступ Сатья Наделли під час конференції Build у Сіетлі. Один зі співробітників прямо звинуватив керівника у «пособництві воєнним злочинам». Відео миттєво поширилося в соцмережах.
У серпні протестувальники проголосили «звільнену зону» на території штаб-квартири Microsoft, встановили намети та влаштували імпровізований мітинг. Поліція швидко розігнала акцію, однак активісти пообіцяли продовжити тиск.
З одного боку, Microsoft прагне зберегти бізнес-контракти й політичні зв’язки. З іншого — їй доводиться відповідати на звинувачення у причетності до воєнних дій. Ситуація ускладнюється загальною хвилею про-палестинських протестів у США та Європі, а також тиском правозахисних організацій.
Критики наголошують: якщо Microsoft дійсно прагне дотримуватися принципів етики, вона має переглянути участь у контрактах, які потенційно можуть бути використані для репресій або атак проти цивільних.
Скандал навколо Microsoft показав нову реальність для технологічних корпорацій: вони більше не можуть залишатися поза політикою. Контракти з урядами та військовими структурами стають предметом громадських протестів і внутрішніх конфліктів.
Для Microsoft питання не обмежується лише фінансовими ризиками. Це виклик для її глобального іміджу, здатності зберегти довіру співробітників і суспільства. Чим довше тривають протести, тим сильніше компанія ризикує втратити статус «морального лідера» у сфері технологій.
