Росія 9 травня 2025 року відзначила 80-ту річницю капітуляції нацистської Німеччини грандіозним парадом на Червоній площі, який пройшов під пильним поглядом президента Володимира Путіна та голови КНР Сі Цзіньпіна. На трибуні поруч із мавзолеєм Леніна, укритою від потенційних ударів безпілотників, зібралися десятки лідерів із Китаю, Бразилії, Сербії та країн Африки й Азії, а також ветерани Другої світової. Вперше на параді були представлені безпілотні апарати, що відіграють ключову роль у сучасному конфлікті в Україні, а також міжконтинентальні ракети “Ярс” із ядерним потенціалом.
Путін у своєму зверненні підкреслив, що “Росія ніколи не допустить приниження ролі Радянського Союзу у перемозі над нацизмом”, водночас визнавши внесок Західних союзників, військ Китаю та партизанських рухів Європи. Незважаючи на те, що війна в Україні залишається наймасштабнішим збройним конфліктом у Європі з часів Другої світової, президент обмежився лише побіжною згадкою “спеціальної військової операції”, не давши гучних заяв про успіхи на фронті. Натомість головний акцент робився на єдності суспільства та підтримці армії, яка за три роки війни зазнала значних людських і технічних втрат.
Сі Цзіньпін, який уперше за багато років прибув на парад Перемоги до Москви, став ключовим символом нового “незахідного” світового порядку, який Кремль намагається сформувати разом із Пекіном. Китайський лідер, що уже давно розглядається як стратегічний партнер Росії, привіз із собою контингент військовослужбовців Народно-визвольної армії, які встановили прапор КНР поруч із радянською символікою, вшановуючи спільну боротьбу проти фашизму. Для обох країн історична пам’ять про “Велику Вітчизняну війну” стала інструментом політичної взаємодії та консолідації під гаслом захисту традиційних цінностей та національних інтересів.
Уперше у ході через Червону площу пройшов полк із 1 500 військових, які брали участь у війні проти України. Цей крок мав на меті створити образ непереможної армії та посилити наратив про народну підтримку “спеціальної операції”. Дрони, які неформально називають “найважливішою інновацією” нинішньої війни, були представлені на платформах поряд із артилерійськими установками та бронетехнікою. Така демонстрація сучасних озброєнь мала не лише військово-показовий характер, а й слугувала застереженням для західних країн, що, незважаючи на санкції, Москва здатна підтримувати потужний оборонний потенціал.
Голова Китаю Сі Цзіньпін прибуває до Кремля для участі у святковому концерті, що відбувся з нагоди 80-ї річниці перемоги над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні, у Москві, Росія, 8 травня 2025 року. Кряжев/Гостьове агентство «РИА Новости»
Попри те, що у переддень параду Україна здійснила низку атак дронами по аеропортах Москви, повідомлень про значні удари по центру столиці цього разу не було. За словами Кремля, це стало можливим завдяки оголошеному триденному “перемир’ю” протягом 8–10 травня, тоді як Київ назвав його порушеним вже в перші години. Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував святкування на тлі триваючої агресії: “Це парад цинізму й брехні”, — написав він у зверненні до західних партнерів із закликом посилити підтримку оборони.
Експерти з міжнародних відносин відзначають, що присутність Сі Цзіньпіна на параді Перемоги — це вкрай потужний дипломатичний жест. Для Пекіна участь у заході стала нагодою підкреслити роль Китаю як ключового гаранта безпеки для Москви та сприяти формуванню геополітичного союзу проти Західного блоку. Водночас західні лідери, серед яких США та більшість країн ЄС, ігнорували подію, що засвідчило подальшу ізоляцію Кремля у традиційних колах дипломатії.
Внутрішньополітична ситуація в Росії також вигравала від параду. Підвищений рівень контролю в центральній частині Москви — закриті метро, блокування транспорту, посилене інтернет-спостереження — вказував на прагнення влади гарантувати безпеку та унеможливити провокації. Однак такі заходи викликали незадоволення у громадян, які скаржилися на обмеження свободи пересування та перешкоди в комунікаціях у святкові дні.
З економічного боку демонстрація новітніх ракетних комплексів та ядерних озброєнь мала показати, що санкції Заходу не зламали російський військово-промисловий комплекс. Проте падіння цін на нафту, високі проценти за кредитами та уповільнення зростання ВВП свідчать про значні внутрішні виклики. Шляхом зміцнення зв’язків із Китаєм та іншими “незахідними” державами Кремль намагається компенсувати економічні втрати, переорієнтовуючи експорт енергоносіїв на східні ринки.
У Москві в п'ятницю відбувся парад до Дня Перемоги, присвячений 80-й річниці перемоги над нацистською Німеччиною. Шаміль Жуматов
Парад Перемоги 2025 року став також платформою для підкреслення історичної солідарності з Китаєм, який у 1937–1945 роках втратив за різними оцінками до 35 мільйонів громадян у Другій японсько-китайській війні. Вшанування героїв Другої світової було об’єднане з публічним визнанням внеску китайських партизанів і солдатів, що додало стимулу до зміцнення сучасного стратегічного партнерства двох країн.
У перспективі участь Пекіна в російських військових парадах може стати регулярним явищем, якщо геополітична кон’юнктура надійно закріпить “ось Путіна–Сі” як основу нового багатополярного світу. Водночас Україна продовжує звертатися до Заходу з проханням зміцнити оборонні поставки й розширити санкційне тиск на Кремль. Як реагуватимуть Вашингтон та Брюссель на новий етап російсько-китайського зближення, залежить від здатності західних союзників забезпечити єдність позицій у протидії агресії.
З огляду на все, парад 9 травня 2025 року перетворився на потужний політичний спектакль, який поєднав елементи історичної пам’яті, сучасного військового протистояння та дипломатичної гри. Чи зможе Москва використати цю демонстрацію як фактор стримування та консолідувати прихильність партнерів, покаже час. Але вже зараз очевидно, що Кремль робить ставку на символічну силу 80-річчя Перемоги, аби легітимізувати власні амбіції на внутрішній та міжнародній аренах.
