Попри жорстку риторику президента США Дональда Трампа та встановлений ним ультиматум до 8 серпня, Володимир Путін не демонструє жодного наміру змінити свою позицію щодо війни в Україні. Навпаки, російський президент підкреслив, що ініціатива на фронті — на боці Москви, а будь-яке мирне врегулювання має відбуватися «не публічно, а в тиші переговорного процесу».
Така позиція пролунала на тлі загроз Трампа запровадити нові санкції не лише проти Росії, а й проти її головних енергетичних партнерів — Китаю та Індії. Вашингтон готується до комплексного економічного тиску у випадку, якщо Москва не зробить кроків до завершення війни до встановленого дедлайну.
«Ми не бачимо змін»: Україна відповідає на заяви Кремля
Президент України Володимир Зеленський у відповідь заявив, що саме Путін ухвалює всі рішення у Росії, і лише від нього залежить закінчення війни. Українська влада не визнає реальних поступок у перемовинах, які формально тривають ще з травня, коли сторони провели кілька зустрічей у Стамбулі.
«Ми всі розуміємо, хто ухвалює рішення в Росії. Світ це також розуміє», — підкреслив Зеленський.
Натомість Росія заявляє, що прямі переговори між лідерами можливі лише після досягнення домовленостей на рівні делегацій, чим фактично затягує процес. На фоні таких заяв Москва продовжує наймасштабніші повітряні атаки по українських містах, зокрема по Києву.
Атака на Київ і захоплення Часового Яру
Найпотужніший за рік удар по Києву забрав життя щонайменше 31 людини, серед яких п’ятеро дітей. Водночас російське Міноборони оголосило про захоплення міста Часів Яр на Донеччині після 16-місячної битви — твердження, яке Україна називає дезінформацією та пропагандою.
«Наші війська тримають оборону. Кожну спробу просування противника зупинено», — наголосив Зеленський.
Однак експерти зазначають, що поступ Росії, хоч і повільний, триває, і стратегічне значення Часового Яру для подальшого наступу на Костянтинівку не можна ігнорувати.
Чи готова Москва до реального миру?
Риторика Путіна залишається двозначною. З одного боку, він говорить про потребу у «міцному та тривалому мирі», з іншого — підкреслює, що війна триває на всій лінії фронту, а темп бойових дій грає на користь Росії.
«Мир має бути на міцному фундаменті, який забезпечить безпеку і Росії, і Україні», — заявив Путін.
Ці слова пролунали на тлі публічної появи Путіна поруч із Олександром Лукашенком у монастирі на острові Валаам — символічному місці, що традиційно використовується для демонстрації «миротворчого» образу кремлівського лідера.
Чи спрацює ультиматум Трампа?
Хоча Трамп висловив обурення «огидною поведінкою» Путіна, він сам визнає, що не впевнений у ефективності санкцій. Проте готує масштабний пакет обмежень, який може торкнутися не лише енергетичних потоків, а й вторинних санкцій проти країн-покупців російського нафтогазу.
Індія та Китай, які є основними клієнтами Кремля, вже фіксують зміни в маршрутах танкерів, що свідчить про початок дії економічного тиску. Проте Пекін та Нью-Делі поки що офіційно не відмовилися від співпраці з Росією.
Попри формальні переговори, обидві сторони залишаються на старих позиціях. Кремль не демонструє готовності до реального компромісу, а Захід — зокрема США — шукає важелі впливу, аби змусити Путіна зрушити з місця.
Поки що єдиним реальним сценарієм виглядає нове загострення ситуації вже у серпні, якщо ультиматум Трампа не буде виконаний. Тоді під удар потрапить не лише Росія, а й уся архітектура енергетичного експорту, яка досі фінансує її воєнну машину.
