У понеділок 21 квітня президент Росії Володимир Путін уперше з початку повномасштабного вторгнення відкрито висловив готовність розпочати безпосередні переговори з українською стороною. Ця заява лунала в інтерв’ю державному телебаченню, де Путін підтвердив: «Ми завжди ставилися позитивно до будь‑яких мирних ініціатив і сподіваємося, що представники київського режиму поділятимуть такий самий настрій». Одночасно прес‑секретар Кремля Дмитро Пєсков уточнив, що президент мав на увазі обговорення виключно питання «не наносити ударів по цивільних об’єктах», включно з двосторонніми консультаціями з Україною.
Для Києва це був важливий сигнал, хоча прямої відповіді на заклик Кремля в нічному відеозверненні не пролунало. Президент України Володимир Зеленський наголосив на готовності «до будь‑якої розмови», що дозволить зупинити удари по житлових кварталах, лікарнях, школах і критично важливій інфраструктурі. «Ми очікуємо чіткої відповіді від Москви щодо припинення ударів по цивільних цілях», — заявив він. За словами Зеленського, Україна неодноразово пропонувала припинити вогонь хоча б на 30 днів для формування умов стабільного перемир’я і полегшення гуманітарної кризи.
Контекст цієї заяви — нещодавня великодня 30‑годинна «пауза», проголошена Москвою без попередніх консультацій із Києвом і міжнародними партнерами. Хоча обидві сторони звинуватили одна одну в її порушенні, зафіксовано суттєве зниження інтенсивності застосування безпілотників і далекобійної артилерії. Саме це Путін назвав «маркетинговим ходом», покликаним «відтягнути увагу США» та перевірити, чи витримає адміністрація Дональда Трампа напруження тривалих переговорів.
У Вашингтоні та європейських столицях уже раніше висловлювали невдоволення темпами мирного процесу. Міністри закордонних справ Сполучених Штатів та ключових держав ЄС погрожували «відійти від переговорів», якщо протягом кількох днів не буде досягнуто конкретних результатів. За інформацією з Парижа, під час першого з квітня раунду консультацій Україна, США, Франція, Німеччина та Велика Британія узгодили низку базових принципів, серед яких — непорушність територіальної цілісності, питання гуманітарних коридорів і безпека мирного населення.
Наступний, третій етап цих міжстоличних обговорень відбудеться вже в середу в Лондоні. До участі запрошені також представники Канади та Японії, з якими обговорюватимуть формат «Лондонської декларації» — документу, в якому мають бути закріплені мінімальні умови для старту справжнього, а не декларативного припинення вогню. За попередніми даними, Київ наполягатиме на включенні до декларації положення про відвід важкого озброєння від житлових районів та створення міжнародного моніторингового механізму під егідою ООН.
У Кремлі називають ці ініціативи надмірними та такими, що «підривають суверенітет Росії в безпекових питаннях». Разом із тим Путін тримає відкритою можливість розглянути «універсальні» питання — обмін полоненими, забезпечення безпеки цивільних коридорів і відновлення роботи гуманітарних маршрутів. У цьому контексті він заявив, що Росія «не має нічого проти ініціатив, які сприятимуть нормалізації умов життя мирного населення».
Київ та його західні партнери бачать у цьому тактичний прийом Кремля: зробити поступки в малозначущих гуманітарних аспектах, але відкласти вирішення ключових політичних і територіальних питань. Українська сторона та США побоюються, що такий підхід може затягнути конфлікт на роки, спричиняючи ще більші страждання цивільного населення. Саме тому на лондонському етапі переговорів вони мають намір чітко визначити «червоні лінії»: неприпустимість здати жодного клаптика української землі, обов’язкові гарантії повернення внутрішньо переміщених осіб і справедливі умови відбудови зруйнованої інфраструктури.
Віцепрезидент США Марко Рубіо також підтвердив у понеділок, що Вашингтон залишає за собою можливість «завершити мирний діалог», якщо Москва не покаже «чіткої політичної готовності» до компромісів. Водночас він висловив сподівання, що «президент Зеленський і його команда приведуть вагомі пропозиції, здатні зробити переговори результативними».
Експерти називають нинішню перемирну хвилю «останнім шансом» для дипломатичного врегулювання. Вони підкреслюють: якщо сторони не досягнуть хоча б тимчасового угоди про припинення вогню до початку польових робіт наприкінці весняного сезону, війна може набути ще більш руйнівного характеру. Особливо це стосується застосування сучасних систем далекобійної артилерії та безпілотників, здатних завдавати удару на великі відстані.
У вечірньому зверненні Зеленський вкотре нагадав, що «мир можливий лише на українських умовах, які забезпечать безпеку та свободу наших громадян». Він закликав міжнародних партнерів тиснути на Москву, щоб зрушити процес з мертвої точки. А також запевнив: «Ми не відмовимося від діалогу, але не підемо на капітуляцію».
Таким чином, словесна готовність Путіна вести двосторонні перемовини зі своїм українським колегою може стати поворотним моментом мирного процесу. Проте успіх цього задуму залежатиме не лише від формату розмов, а від справжньої політичної волі обох лідерів — і від готовності світових гравців забезпечити виконання домовленостей. Надто довго тривалість перемир’я вимірювалася годинами, а не днями, що засвідчувало гостру потребу в налаштованості на реальні поступки. Лондонська зустріч у середу може дати відповіді на багато запитань — зокрема, чи готовий Кремль таки перейти від слів до дій у справі встановлення миру.
