Президент Росії Володимир Путін 4 червня 2025 року різко відреагував на вибух автомобільного мосту в Брянській області, назвавши його доказом того, що нинішнє керівництво України, нібито, не прагне врегулювання конфлікту мирним шляхом.
Інцидент стався в районі переправи через залізничні колії біля села Зернове о 22:33 за місцевим часом (19:33 GMT) в суботу, коли під мостом проїжджав пасажирський поїзд із 388 пасажирами. Результатом вибуху стали сім загиблих і ще 115 постраждалих, серед яких є не лише цивільні, а й військові, які зазнали опіків та поранень різного ступеня тяжкості.
Російське слідство вже висловило обвинувачення на адресу Києва, стверджуючи, що українські спецслужби нібито заклали три вибухові пристрої під мостом у Брянській області.
У свою чергу, Москва стверджує, що подібні підриви мостів стали не лише у Брянську, а й в сусідній Курській області, де на автодорогах ліквідовано ще три вибухові засоби, а також відбулася ще одна спроба підриву моста в іншій частині Брянщини у неділю. Заяви Кремля містять категоричне звинувачення: мовляв, Київська влада перетворилася на «терористичну організацію», яку активно підтримують західні держави, котрі таким чином стають «співучасниками терору».
Путін, виступаючи на засіданні з вищими посадовими особами свого уряду, заявив: «Сучасний київський режим взагалі не потребує миру.
Про що з ними можна говорити? Як з тими, хто спирається на терор?» У цих словах пролунала чітка позиція: Росія майже одразу відкинула можливість обговорення умов перемир’я або припинення вогню, адже вважає Україну беззаперечним винуватцем насильства проти цивільних. Путін також вказав, що кількість жертв серед мирного населення лише підтверджує небажання української сторони піти на поступки.
З боку України жодних офіційних коментарів щодо підривів мостів не було. Київ постійно запевняє, що не веде прицільних ударів по мирних об’єктах, а також звертає увагу на те, що підриви мостів — це загалом трагічний прояв воєнних дій, що можуть бути вчинені як з українського, так і з російського боку. Водночас українська влада наголошує на тому, що зосереджена на захисті власної території та цивільного населення, і наголошує: усі ударні операції спрямовані виключно проти військових об’єктів окупанта.
У Кремлі також зазначають, що підриви мостів нібито відбулися напередодні запланованого раунду перемовин у Стамбулі, що, за словами Путіна, свідчить про те, що Київ не має наміру дотримуватися режиму припинення вогню. Водночас представники України у цих перемовинах підкреслюють: фактична відсутність реальних поступок з боку Росії щодо негайного припинення вогню, виведення своїх військ і повернення територіальної цілісності України не створює умов для конструктивного діалогу. У своїх заявах українські дипломати акцентують, що відмова Москви від будь-яких компромісів і намагання зберегти контроль над окупованими територіями роблять будь-які перемовини малоефективними.
Хоча в офіційній заяві Кремля прямого зв’язку між підривами мостів та атакою українських FPV-дронів на стратегічні бомбардувальники, що відбулася за добу до теракту, не згадано, усі наголошують на хронологічній близькості цих подій. Минулої неділі стало відомо про операцію «Паутинка», під час якої українські ударні безпілотники атакували російські авіабази в Мурманській, Іванівській, Рязанській та Іркутській областях. Внаслідок цієї ударної операції було пошкоджено або знищено понад 40 літаків, серед яких стратегічні бомбардувальники Ту-95 та Ту-22 – озброєні крилатими ракетами з ядерним потенціалом. Але у своєму виступі Путін вирішив не згадувати пряму атаку на авіабази, зосередившись виключно на «теракті в Брянську».
Реакція Заходу на підрив мостів і слова Путіна була стриманою. Представники США та Великобританії висловили занепокоєння ескалацією напруги і закликали всі сторони до стриманості. Вони також підкреслили необхідність повного з’ясування обставин інциденту й встановлення відповідальних, оскільки будь-яке звинувачення без належного розслідування може призвести до подальших загострень. Офіційні особи Заходу зазначили, що не мали попередніх відомостей про планування чи виконання вибухів у Брянській чи Курській областях і закликали до негайного незалежного розслідування за участі міжнародних спостерігачів.
У той же час російська влада вже заявила, що військові опції залишаються «на столі», натякаючи на можливість жорстокої відповіді. За словами заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова, який курирує відносини з США та контроль над озброєннями, Лондон і Вашингтон повинні змусити Київ припинити ескалацію, інакше вони самі стануть «співучасниками терору». Це твердження демонструє не лише відсутність готовності до миру з російської сторони, а й прагнення дестабілізувати зовнішню підтримку України перед обговоренням нових переговорних раундів.
На тлі цих подій можливість досягнення реального перемир’я дедалі більше віддаляється. В українських дипломатичних колах вважають, що лише конкретні гарантії безпеки та чіткі умови виведення російських військ можуть зробити переговори осмисленими. Натомість російське керівництво демонструє, що будь-які спроби до припинення вогню та компромісів сприймає як вияв сили та слабкостей супротивника. Наслідком таких заяв і дій є поступове зростання недовіри та посилення готовності обох сторін до більш радикальних кроків.
Варто зазначити, що нинішня хвиля актів саботажу на внутрішній території Росії є новою формою гібридної агресії, яку українські спецслужби успішно реалізовують. Операції, подібні до атаки FPV-дронів на стратегічну авіацію, вже продемонстрували здатність Києва завдавати відчутних втрат у тилу противника. У випадку з мостами, навіть якщо Київ заперечить причетність, сам факт тривалого планування та координації подібних дій ставить під сумнів будь-які заяви Москви про прагнення до мирного врегулювання. Москва, своєю чергою, обіцяє жорстко відповісти не лише військовими ударами, але й можливими кібератаками та додатковими обмежувальними заходами проти західних країн, які підтримують Україну.
Незважаючи на це, українська сторона продовжує риторику, що майбутнє переговорів залежить від здатності витримати тиск і відмовитися від політики залякування. Українські посадовці вважають, що лише після створення умов, коли загроза безпеці України буде мінімізована, можливо говорити про справжній мир. Не менше значення має тиск міжнародних партнерів, які, за словами українських дипломатів, мають змусити Росію знову сісти за стіл переговорів без «максималістських» вимог, що суперечать основним нормам міжнародного права.
Отже, вибух мосту в Брянській області не лише став новим епізодом у довготривалому конфлікті, а й остаточно перекреслив останні шанси на технічне та швидке перемир’я. Воєнні дії дедалі більше виходять за межі українсько-російського фронту, переростаючи в суто гібридні конфлікти та терористичні операції однієї країни всередині території іншої. Якщо ситуація залишатиметься такою ж напруженою, світ може опинитися перед загрозою масштабного загострення, адже Москва, вважаючи Україну «терористом», ймовірно, піде на ще більш жорсткі кроки у відповідь. У свою чергу, Київ навряд чи відмовиться від застосування всіх доступних засобів для стримування агресора та забезпечення безпеки своїх громадян. Таким чином, найближчі місяці визначатимуть траєкторію подальшого розвитку конфлікту: чи буде він трансформовано у дипломатичний процес з чіткими гарантіями безпеки, чи ескалація досягне нових рівнів, що вимагатиме від міжнародної спільноти активнішої ролі у пошуку мирного рішення.
