Президент Росії Володимир Путін провів 50-хвилинну телефонну розмову з Дональдом Трампом у суботу, під час якої категорично засудив удари ізраїльських військових безпілотників по газовому родовищу «Південний Парс» та нафтопереробному заводу в Тегерані. Головна мета такого обміну думками — запобігти неконтрольованій ескалації напруги між Ізраїлем та Іраном і не допустити регіональної дестабілізації, повідомив радник Кремля Юрій Ушаков.
Під час розмови Путін наголосив на небезпеці «непередбачуваних наслідків», якщо сутичка переросте у відкритий масштабний конфлікт. «Ми повинні зробити все можливе, щоб не допустити розгортання військових дій за межі ближнього Сходу», — зауважив російський лідер, підкресливши готовність Москви виступити посередником у майбутніх переговорах.
Дональд Трамп у своєму зверненні в соціальних мережах лише підтвердив факт розмови, зазначивши: «Ми довго обговорювали війну між Ізраїлем і Іраном і зійшлися на тому, що вона має закінчитися». За його словами, спочатку Путін зателефонував, аби «гарно привітати з днем народження», але дискусія невідкладно перейшла до обговорення кризових питань безпеки на Близькому Сході.
У фоні цієї розмови бойові дії між Ізраїлем і Іраном тривають уже два дні. П’ятничні атаки Ізраїлю були спрямовані на ядерні об’єкти в Ірані й систему управління військовою ланкою командування, щоб нібито запобігти розробці ядерної зброї. Відео з місць ударів засвідчили масштабні руйнування та вибухи на енергетичних об’єктах.
Заплановані на неділю раунди переговорів у Омані між Вашингтоном і Тегераном щодо ядерної програми були скасовані через загострення ситуації. Трамп закликав Іран повернутися до діалогу «до того, як не залишиться нічого для обговорення», наголошуючи на пріоритеті дипломатії.
Путін поінформував Трампа і про попередні контакти з лідерами Ізраїлю та Ірану, а також висловив готовність організувати новий раунд прямого дипломатичного діалогу за участю всіх сторін. Російська сторона бачить свою роль у відновленні переговорного процесу як гарантію непорушності домовленостей і стабілізації регіону.
Крім того, Москва підтвердила готовність після 22 червня відновити прямі переговори з Україною, як це було погоджено раніше. За словами Ушакова, відбувається обмін пораненими військовими та тілами загиблих, що є першим кроком до більш широкого врегулювання конфлікту.
У довгостроковій перспективі ключовими завданнями залишаються запобігання розповсюдженню військових дій на нові регіони, відновлення ядерних переговорів та забезпечення безпеки енергопостачання. Російське посередництво може стати каталізатором для повернення дипломатії в основну роль і скорочення ризиків для глобального ринку енергоносіїв та безпеки в регіоні.
Ефективна нейтралізація загроз та збереження діалогу між США, Іраном та Ізраїлем стануть випробуванням для міжнародних механізмів врегулювання. Наступні тижні покажуть, чи вдасться за допомогою посередництва уникнути масштабної ескалації та прокласти шлях до відновлення переговорів з ядерної програми Ірану.
