Правитель Росії Володимир Путін підписав новий указ, який передбачає збільшення чисельності російської армії. Відповідно до документа, штатна чисельність військовослужбовців зросла ще на 7360 осіб. Хоча на перший погляд ця цифра може здатися незначною на тлі багатомільйонної структури російських збройних сил, рішення Кремля стало черговим свідченням того, що Москва продовжує нарощувати військовий потенціал у розпал війни проти України.
Згідно з оприлюдненими даними, загальна штатна чисельність Збройних сил Російської Федерації тепер становить 2 399 130 осіб. Із них безпосередньо військовослужбовцями є 1 510 000 людей. Для порівняння, попередній указ від 4 березня 2026 року встановлював чисельність військовослужбовців на рівні 1 502 640 осіб. Таким чином, нове рішення збільшило офіційну чисельність армії ще на 7360 військових.
Попри відносно невелике збільшення, сам факт чергового розширення армії привернув увагу військових експертів та аналітиків. За останні роки російська влада вже неодноразово збільшувала чисельність своїх збройних сил. Ці процеси активізувалися після початку повномасштабного вторгнення в Україну та супроводжувалися мобілізаційними заходами, набором контрактників і масштабними кампаніями із залучення нових військовослужбовців.
Фахівці зазначають, що кожне таке рішення варто розглядати як частину довгострокової військової стратегії Кремля. Поступове нарощування чисельності війська свідчить про те, що російське керівництво продовжує робити ставку на військову силу як на ключовий інструмент реалізації власних політичних та геополітичних цілей.
Особливу увагу привернули й нещодавні заяви самого Путіна щодо масштабів російського угруповання, задіяного у війні проти України. Під час зустрічі з військовими він повідомив, що у бойових діях беруть участь понад 700 тисяч осіб.
«У нас там угруповання велике, понад 700 тисяч осіб», — заявив російський лідер, говорячи про сили, які діють на українському напрямку.
Ця цифра демонструє масштаби військової присутності Росії у війні та підкреслює обсяги ресурсів, які Москва продовжує спрямовувати на ведення бойових дій. Для порівняння, чисельність армій багатьох європейських держав є меншою, ніж кількість військових, які, за словами Путіна, задіяні лише у війні проти України.
На тлі таких заяв новий указ про збільшення чисельності армії виглядає не просто технічним кадровим рішенням. Багато аналітиків розглядають його як підтвердження того, що російське керівництво готується до тривалого протистояння та продовжує адаптувати військову систему до умов затяжної війни.
Додаткове занепокоєння викликають і останні заяви Кремля щодо подальших дій проти України. Раніше Путін повідомив, що Росія має намір посилювати удари по українській інфраструктурі. За його словами, такі дії повинні стати відповіддю на атаки по російських об’єктах і, як висловився глава Кремля, «відбити бажання» здійснювати подібні операції.
Подібна риторика свідчить про те, що Москва не демонструє ознак готовності до зниження інтенсивності бойових дій. Навпаки, заяви російського керівництва вказують на збереження курсу на подальший військовий тиск, зокрема через масштабні ракетні атаки та використання безпілотників для ударів по критично важливих об’єктах.
Збільшення чисельності армії має також важливе символічне значення для внутрішньої аудиторії Росії. Влада прагне продемонструвати, що держава має достатньо ресурсів для продовження військової кампанії та здатна регулярно поповнювати лави збройних сил. Водночас такі рішення неминуче потребують додаткових витрат на утримання особового складу, забезпечення озброєнням, навчання та логістичну підтримку.
Економісти звертають увагу на те, що подальше розширення армії відбувається на тлі значного зростання військових витрат. В останні роки оборонний сектор став одним із головних пріоритетів російського бюджету. Це дозволяє підтримувати високі темпи комплектування військ, але водночас посилює навантаження на інші сфери державних видатків.
Підписання нового указу стало черговим підтвердженням того, що війна проти України залишається центральним фактором, який визначає військову та політичну політику Росії. Збільшення штатної чисельності армії, заяви про понад 700-тисячне угруповання військ і наміри посилити удари по українській інфраструктурі формують картину подальшої мілітаризації держави та демонструють прагнення Кремля продовжувати конфлікт, незважаючи на його тривалий характер і дедалі більші витрати.
