28 грудня 2024 року президент Росії Володимир Путін підписав нову версію державної Стратегії протидії екстремізму. Документ, який спрямований на консолідацію його політики "денацифікації" України, викликав значний резонанс як у російському, так і міжнародному політичному просторі.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що оновлена стратегія містить кілька ключових пунктів, які підсилюють риторику Кремля, водночас намагаючись задовольнити інтереси різних груп російського електорату.
"Денацифікація" як політичний курс
Новий документ акцентує увагу на Україні, визначаючи її як "головне джерело екстремістських загроз". Вперше у такій стратегії з'являється термін "русофобія", що описується як "вороже ставлення" до російської мови, культури та громадян. За словами аналітиків ISW, ці формулювання збігаються із заявами російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова, який нещодавно знову заявив про "дискримінацію" росіян в Україні як нібито першопричину війни.
Згідно з ISW, цей документ демонструє, що Кремль продовжує уникати компромісів і наполягає на усуненні чинної української влади. Такі заяви повторюють вимоги Путіна з 2022 року, коли він розпочав повномасштабне вторгнення, мотивуючи це "денацифікацією" України.
Ультранаціоналізм і міграційна політика
У стратегії також відображені тези, що орієнтовані на провійськові ультранаціоналістичні групи, які є важливим сегментом підтримки Кремля. Документ критикує мігрантів, стверджуючи, що вони сприяють поширенню екстремізму, і закликає до посилення контролю над міграційною політикою.
Це відповідає вимогам ультраправих, які неодноразово наполягали на посиленні боротьби з "русофобією" у пострадянських республіках. Крім того, стратегія закликає до корекції освітніх програм у регіонах Південного Кавказу та Центральної Азії, аби "запобігти русофобії".
Балансування між електоральними групами
ISW наголошує, що Путін опинився в ситуації, коли змушений одночасно догоджати ультранаціоналістам і забезпечувати потреби економіки та армії в робочій силі. Російська демографічна криза, посилена призовом до армії, загострює ці виклики.
Вплив на міжнародні відносини та Україну
Новий документ Кремля, ймовірно, стане основою для подальшого виправдання агресії проти України. Риторика про "ліквідацію" загроз з боку Києва свідчить про небажання Кремля шукати дипломатичні рішення.
Паралельно з цим Росія продовжує демонізувати західні держави, звинувачуючи їх у підтримці "русофобських" політик. Це створює додаткові перешкоди для будь-яких мирних переговорів.
Резюме
Нова стратегія протидії "екстремізму" є черговим кроком Кремля для зміцнення внутрішньої підтримки та виправдання своєї агресивної політики. Документ слугує інструментом для консолідації ультранаціоналістичного електорату, водночас створюючи ідеологічну основу для подальшої ескалації конфлікту з Україною.
Аналітики ISW застерігають, що така стратегія посилює ризики для регіональної безпеки, адже вона продовжує закріплювати конфронтаційну позицію Росії на міжнародній арені.
