Сьогодні Верховна Рада України має розглянути законопроєкт, який передбачає відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Голосування стане ключовим моментом у найгучнішій політичній кризі воєнного часу, яка серйозно похитнула довіру до президента Володимира Зеленського як у країні, так і серед західних партнерів.
Протести на вулицях: рідкісний вибух громадського спротиву
Після того як депутати зі «Слуги народу» минулого тижня протиснули правки, що зменшили повноваження НАБУ і САП, в Україні розпочалася хвиля протестів. Тисячі громадян вийшли на вулиці Києва, Львова, Харкова та інших міст, скандуючи «Ганьба!» і «Народ — це влада!». Це стало наймасовішим виявом незгоди з владою від початку повномасштабної війни.
«Я хочу, щоб Рада проголосувала за новий закон так само швидко, як і за старі правки», — сказала учасниця протесту Катерина Кононенко.
Тиск з боку ЄС і зміна позиції Зеленського
Після жорсткої реакції європейських посадовців, які попередили, що обмеження незалежності антикорупційних органів ставить під загрозу вступ України до ЄС, Зеленський змінив позицію. Він подав новий законопроєкт, який скасовує поправки і повертає НАБУ і САП процесуальну незалежність.
Втім, активісти продовжують тиснути, вимагаючи реального голосування, а не чергової імітації реформ. Мітинги біля парламенту були анонсовані на ранок голосування.
Удар по довірі: як політична криза загрожує євроінтеграції
Попередні правки надали Генпрокурору, призначеному Зеленським, право переводити справи з НАБУ в інші структури та перепризначати прокурорів, що, за оцінкою експертів, фактично зруйнувало механізм незалежного розслідування корупції у вищих ешелонах влади.
Це викликало обурення в Єврокомісії, яка вже попереджала: боротьба з корупцією — одна з основних вимог до країн-кандидатів у члени ЄС. Україна ризикувала втратити доступ до мільярдної фінансової підтримки та стратегічної підтримки на шляху до членства.
Очільник НАБУ Семен Кривонос заявив, що його команда відчула ще більшу відповідальність після протестів. Він зазначив, що окремі політичні сили саботують антикорупційну боротьбу, але громадський тиск демонструє — суспільство вимагає результатів.
«Ця відповідальність повинна бути спільною — з боку уряду має бути реакція: “Є корупція? Знищимо її!”», — наголосив Кривонос.
Уже цього року НАБУ і САП ініціювали справи проти народних депутатів, топ-посадовців і навіть ексвіцепрем’єра, якого звинувачують у хабарі на суму $345 тис..
Довіра до влади під загрозою: порівняння з Майданом
Попри те, що нинішні протести були меншими за масштабами, експерти та медіа вже порівнюють їх із подіями Революції Гідності 2014 року. За даними соціологів Gradus Research, понад дві третини українців підтримують ці акції, що свідчить про глибоке розчарування в елітах та відсутність толерантності до відкату реформ.
Це не просто політичний сигнал — це тест для влади, чи готова вона слухати громадян у час війни.
Що далі?
Голосування за відновлення незалежності НАБУ і САП має відбутись у четвер, і воно стане лакмусовим папірцем для всієї політичної системи. Якщо парламент ухвалить закон, це відновить довіру донорів, відкриє шлях до нових траншів від МВФ і ЄС та збереже імідж України як держави, що реально бореться з корупцією.
А якщо ні — наслідки можуть бути руйнівними для фінансування, євроінтеграції та внутрішньої легітимності влади.
Питання незалежності антикорупційних органів стало центральним конфліктом між владою, суспільством та зовнішніми партнерами. Українці довели, що готові захищати здобутки постмайданної доби навіть під час війни. Тепер слово за Верховною Радою: чи почує вона народ і виконає зобов’язання перед союзниками, чи обере інтереси вузького політичного кола?
