Нічна атака російських сил на Київ 10 червня 2025 року, що торкнулася понад 40 житлових та громадських об’єктів, спричинила також пошкодження одного з найважливіших культурних пам’яток України – Софійського собору. Міністр культури України Микола Точицький повідомив у соціальних мережах, що вибухова хвиля, викликана влученням уламків безпілотника чи ракети в історичний центр столиці, пошкодила карниз апсиди, через що зі стін облетіла частина білого тиньку, утворивши тріщину в декоративному фризі.
Софійський собор, зведений у другій чверті XI століття за правління київського князя Ярослава Мудрого, неодноразово витримував лихоліття століть, у тому числі монголо-татарський Нашестя й пожежі. У 1990 році комплекс із собору та прилеглого монастиря був доданий до Списку світової спадщини ЮНЕСКО як «символ нової Константинополя, створеного на землях Русі». У 2023 році, понад рік після повномасштабного вторгнення РФ, Світова спадщина визнала об’єкт таким, що перебуває під загрозою знищення через активні бойові дії та вібраційне навантаження від вибухів.
Перший заступник генерального директора Софійського собору-музею Вадим Кириленко розповів журналістам, що руйнувань конструкцій першорядної важливості немає, але комплексу загрожують повторні вібрації, особливо від низьколітаючих дронів, які під час нічних обстрілів «інколи бувають ближче до хрестів на дзвіниці, ніж у безпечній зоні». Фахівці Науково-реставраційного центру при Міністерстві культури вже розпочали попередню інструментальну діагностику тріщин, щоб оперативно розробити проєкт укріплення карнизу та захисту вікон.
У зв’язку з посиленням ударів по цивільній інфраструктурі в центрі Києва, зокрема пам’ятках архітектури, Київська міська державна адміністрація ініціювала програму облаштування тимчасових укриттів та захисних екранних елементів навколо об’єктів ЮНЕСКО. Додаткові бронепанелі планують встановити навколо стін Софійського собору, щоб мінімізувати подальший ризик руйнування декору та внутрішніх фресок XIV–XV століть, які збереглися там з часів Великого князівства Литовського та козацької доби.
У вівторок українські сили безпеки намагалися збити російські безпілотники над Києвом. Лінсі Аддарі
Експерти з культурної спадщини наголошують, що збереження Софії – це не лише національне завдання, а й обов’язок міжнародної спільноти. ЮНЕСКО вже підготувала технічну місію для оцінки масштабів руйнувань і рекомендацій щодо довгострокового моніторингу вібраційного стресу в історичних спорудах у зоні бойових дій. До Києва можуть приїхати фахівці з Італії та Греції, які мають досвід захисту пам’яток у зонах конфліктів, зокрема стародавніх соборів Неаполя та Афін.
Водночас культурологи закликають державу посилити співпрацю з архітектурними університетами й інженерними інститутами для розробки інноваційних матеріалів реставрації, що відновлять автентичний вигляд мурів і карнизів, але матимуть підвищену стійкість до механічних навантажень. Це може стати поштовхом для створення української школи постконфліктної реставрації, яка поєднуватиме традиційні технології вапняних розчинів із новими композитами на основі біополімерів.
У контексті реагування на загрози культурній спадщині уряд України пообіцяв додати Софійський собор до пріоритетного проєкту «Відбудуємо разом!», який передбачає державне фінансування термінових реставраційних і захисних робіт за підтримки іноземних донорів. Також запущено платформу для збору благодійних внесків у криптовалюті та фіатних грошах, де кожен охочий може пожертвувати на придбання реставраційних матеріалів або фінансування експертиз.
Пошкодження Софійського собору знову привернуло увагу до потреби створити загальнонаціональну систему моніторингу об’єктів спадщини, які можуть піддаватися обстрілам. Ініціатива передбачає встановлення сенсорів прискорення та мікровібрацій у критичних точках триметрової товщини стін, що дозволить оперативно фіксувати небезпечні коливання та сигналізувати про перевищення допустимих норм. Аналогічні проєкти вже реалізовані для Лувру та Колізею, і їхній адаптований український варіант планують впровадити у столиці протягом наступного року.
Софійський собор не лише пам’ятка архітектури, а й символ української релігійної та державної традиції, що набула статусу національного коду після проголошення незалежності. У світлі останніх обстрілів захист цього символу стає частиною стратегії культурної оборони, яка доповнює військові зусилля та відображає єдність громадян у протидії агресії. Незалежно від подальшого ходу бойових дій, збереження Софії має залишатися пріоритетом для держави та міжнародних партнерів, оскільки в ній втілено не лише архітектурну велич, а й невід’ємну частину колективної ідентичности народу.
