14 грудня Україна отримала черговий кредит від МВФ. Цього разу країна відбулася "легким переляком": затримки уряду з виконанням деяких зобов'язань не завадили Раді директорів МВФ зробити позитивний висновок, а невиконаний "структурний маяк" щодо перегляду програми "Доступні кредити 5-7-9%" перенесли на березень 2024 року.
Наступний рік буде складнішим, ніж цей, з точки зору отримання фінансування. Україні необхідно залучити 41 мільярд доларів США, і дві третини цієї суми наразі під питанням. Тому як ніколи важливо вчасно виконати програму МВФ, що дозволить нам отримати фінансування від інших міжнародних партнерів.
Які завдання планує виконати Україна для підтримки економіки в рамках оновлених домовленостей з МВФ?
Збільшення доходів державного бюджету
Існує високий ризик того, що Україна не отримає все міжнародне фінансування, заплановане на 2024 рік. Звичайно, є шанс, що кошти надійдуть, але потрібно думати про "план Б". Уряд вже прийняв непрості рішення: військовий податок на доходи фізичних осіб залишається на центральному рівні, фінансування необоронного капітального будівництва майже зупинено, а банки сплачуватимуть майже втричі більший податок на прибуток.
Однак цих кроків недостатньо, тому уряд взяв на себе нове зобов'язання: до кінця лютого 2024 року розробити заходи, які забезпечать додаткові податкові та неподаткові надходження до бюджету. У 2024 році вони мають скласти 0,5% ВВП (близько 38 млрд грн). Це нетривіальне завдання, яке потребує колосальної роботи.
Кроком до розширення внутрішньої доходної бази без підвищення податкових ставок має стати перегляд податкових пільг. До кінця липня 2024 року уряд має оцінити втрати від усіх податкових пільг та запропонувати заходи, які допоможуть зменшити втрати бюджету через пільгове оподаткування.
Ще один структурний маяк стосується перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ). Відповідний законопроект має бути прийнятий до кінця червня. Нове законодавство відкриє шлях до оновлення керівництва та детективів БЕБ через прозорі конкурси. Це дасть шанс перетворити Бюро на ефективний орган, який запобігатиме економічним злочинам та схемам, що завдають шкоди бюджету.
У цьому напрямку вже є певні напрацювання. У парламенті є законопроект, який профільний комітет рекомендував ухвалити в першому читанні.
Стратегічний підхід до бюджетування
Досвід показує, що середньострокове бюджетування в Україні вимірюється одним роком. Бюджетна декларація на три роки була прийнята лише один раз, у 2021 році, і відтоді не переглядалася через велику війну.
Традиційно в Україні стратегії живуть одним життям, а прийняті бюджети - іншим. Тож у найближчі місяці уряду потрібно буде розробити підходи, які забезпечать прив'язку стратегічних документів до бюджетних показників.
Це надзвичайно важливо при розробці та впровадженні середньострокової стратегії виходу з кризи. Тому одним із наступних кроків має стати оновлення підходу до управління державними інвестиціями до кінця 2023 року.
Ефективне управління державною власністю
Наразі державні підприємства є джерелом фіскальних ризиків. На жаль, цьому сприяє державна політика. Наприклад, тарифи встановлюються нижче собівартості послуг, через що державні енергетичні компанії зазнають збитків. Як наслідок, уряду доводиться вигадувати креативні підходи до підтримки таких підприємств.
Це ускладнюється необхідністю знайти ресурси для погашення значних боргів, накопичених під час Великої війни. Цю проблему важко вирішити шляхом продажу державних компаній, оскільки в умовах воєнних дій майже неможливо отримати розумну ціну, а іноді навіть знайти покупця.
Уряд пообіцяв ухвалити Стратегію приватизації та підхід до визначення політики власності до кінця серпня 2024 року, щоб вирішити ці питання.
Ще однією цікавою подією в секторі є те, що всі банки, націоналізовані під час Великої Вітчизняної війни, тепер мають бути передані до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. З цією метою уряд зобов'язався подати новий законопроект про приватизацію банків до кінця березня 2024 року.
Судячи з тексту меморандуму, законопроект, розроблений у 2012 році, буде оновлений. Що він передбачає, експерти Консорціуму RRR4U проаналізують у наступному моніторингу. Таким чином, приватизація державних банків, у тому числі націоналізованих під час Великої війни, ймовірно, розпочнеться в найближчі роки.
Боротьба з корупцією
Незважаючи на значний прогрес у розбудові антикорупційної інфраструктури, посилення ефективності антикорупційних інституцій залишається пріоритетом для влади. МВФ наголошує на необхідності продовження руху в цьому напрямку.
Українська сторона пообіцяла до кінця вересня 2024 року провести зовнішній аудит Національного антикорупційного бюро (НАБУ) за участю трьох незалежних експертів з міжнародним досвідом та оприлюднити його звіт.
Це забезпечить неупереджену оцінку діяльності НАБУ, допоможе визначити сфери для вдосконалення та сприятиме посиленню підзвітності інституції.
Судова реформа
Судова реформа є однією зі складових успішної післявоєнної відбудови.
Незалежна, справедлива та кваліфікована судова система не лише притягує винних до відповідальності, але й створює умови для збільшення внутрішніх доходів та залучення інвестицій. Тому до оновленого меморандуму було додано завдання створення нового суду для розгляду адміністративних справ проти національних державних органів (наприклад, НБУ, НАБУ, НАЗК).
До кінця липня 2024 року цей суд має замінити сумнозвісний Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК), який було ліквідовано через численні корупційні скандали. Судді нового суду повинні будуть пройти належну перевірку на професійну компетентність та доброчесність. Очікується, що цей крок сприятиме зміцненню незалежності судової влади та підвищенню передбачуваності вирішення спорів для бізнесу.
Крім того, українська сторона пообіцяла оптимізувати та підвищити ефективність роботи Вищого антикорупційного суду до кінця березня 2024 року. Цей крок продиктований надмірно тривалим розглядом кримінальних проваджень через велике навантаження на суддів.
Діагностика проблем у теплопостачанні
Підприємства теплокомуненерго перебувають у фінансовій кризі, що поглиблюється. Після початку Великої війни парламент прийняв закон, який забороняв підвищення тарифів під час воєнного стану та протягом шести місяців після його закінчення.
Тарифи були заморожені восени 2021 року. Різниця в тарифах у 2022-2023 роках не була покрита з бюджету, хоча закон передбачав таку компенсацію. Як наслідок, підприємства ТКЕ не можуть вирішити технічні та організаційні проблеми (застарілі мережі, зношене обладнання, відтік кадрів). Підприємства ТКЕ можуть припинити постачання тепла споживачам під час опалювального сезону.
В рамках цього маяка, протягом наступних шести місяців Україна має провести зовнішній аудит фінансового стану підприємств ТКЕ та окремих боргів, накопичених до і після початку великої війни. Це допоможе спланувати потреби в ремонті систем централізованого теплопостачання на наступний опалювальний сезон.
Переговори про реструктуризацію боргів з приватними кредиторами будуть складним завданням. Важливо вчасно виконати узгоджені умови програми, щоб не ризикувати затримкою фінансування та довірою міжнародних партнерів.
Консорціум RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) - це об'єднання чотирьох українських організацій громадянського суспільства за фінансової підтримки Фундацій відкритого суспільства та Міжнародного фонду "Відродження". Членами консорціуму є Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.
